Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Дисципліна: Сучасні інформаційні технології в журналістській галузі

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4).

 

Мета дисципліни: є формування правильних уявлень про масову комунікацію та журналістику, що посідає специфічне місце в житті суспільства і людини; осмислення журналістики як особливої форми освоєння інформаційного простору; формування логічного мислення як орієнтиру в самостійному сприйнятті інформації; формування емоційної культури особистості у ставленні до світу; розвиток умінь збору материалу й подання його в певному жанрі); формування базових етичних понять як умови сприйняття, аналізу, оцінки подій і текстів;формування вмінь застосовувати набуті навички у практичній та професійній діяльності журналіста, редактора, медіа–спеціаліста.

 

Завдання дисципліни:

  • опанувати web–технології пошукових робіт і навчитися знаходити необхіднуінформацію, грамотно вибудовуючи послідовність (алгоритм) пошуку;
  • навчитися доповнювати знайдену інформацію ілюстративним матеріалом істворювати фоторепортажі;
  • навчитися підбирати матеріали для нотаток, інтерв'ю, нарисів, статей,оповідань, репортажів, рецензій;
  • освоїти елементи статистичного аналізу для вивчення громадської думки,прогнозування подій чи явищ, побудови трендових кривих.

 

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: курс має безпосередній зв'язок із курсами «Масова комунікація та інформація», «Сучасні телекомунікації», «Основи журналістики», «Теорія і методика журналістської творчості», «Журналістська етика» використовує поняття інформатики, прикладної лінгвістики, теорії масової комунікації, комунікативної лінгвістики.

 

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі соціальних комунікацій, що передбачає застосування положень і методів соціальнокомунікаційних та інших наук і характеризується невизначеністю умов.

 

загальних компетентностей:

  • Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності).
  • Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.
  • Здатність працювати автономно.
  • Здійснення безпечної діяльності.
  • Здатність виявляти ініціативу та підприємливість.
  • Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
  • Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

 

фахових компетентностей:

-        Здатність застосовувати знання зі сфери соціальних комунікацій у своїй професійній діяльності.

-        Здатність формувати інформаційний контент.

-        Здатність створювати медіапродукт.

-        Здатність організовувати й контролювати командну професійну діяльність.

-        Здатність ефективно просувати створений медійний продукт.

-        Здатність до провадження безпечної медіадіяльності.

 

Програмні результати навчання:

-        Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань.

-        Застосовувати знання зі сфери предметної спеціалізації для створення інформаційного продукту чи для проведення інформаційної акції.

-        Оцінювати свій чи чужий інформаційний продукт, інформаційну акцію, що організована й проведена самостійно або разом з колегами. Виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел.

-        Використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології та спеціалізоване програмне забезпечення для вирішення професійних завдань.

-        Планувати свою діяльність та діяльність колективу з урахуванням цілей, обмежень та передбачуваних ризиків.

 

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

-        поняття про інтернет–простір;

-        специфіку функціонування інтернет–ЗМІ;

-        сучасні технології масової комунікації;

-        механізм пошуку, сортування, зберігання й поширення інфомації;

-        засади інтернет–журналістики;

-        історію виникнення понять «інформаційна технології»; використання механізмів психологічного та інформаційного впливу в різні історичні періоди;

-        сутність інформаційної компанії та її основні складові;

-        загальні особливості психологічних та інформаційних операцій;

-        використання мас-медіа в процесі психологічних та інформаційних операцій;

-        використання в комунікативних технологіях інформаційної та психологічної війни засобів PR та іміджелогії.

 

вміти:

-        володіти технологіями пошуку, збору, обробки, перевірки інформації;

-        технологіями статистичної обробки даних;

-        технологіями створення журналістських текстів різних жанрів;

-        розпізнавати засоби психологічного тиску в комунікативному процесі та протистояти стратегіям інформаційного впливу в сучасному інформаційному середовищі.

 

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Сучасні інформаційні технології в журналістиці

Поняття «інформаційне технології» та його сутнісний зміст. Основні фактори розвитку інформаційних технологій в сучасний історичний період. Джерела інформаційного протиборства та його наукове осмислення. Історичні передумови виникнення інформаційного протиборства. Основні історичні етапи розвитку інформаційного протиборства. Основні визначення інформаційних технологій. Еволюція інформаційних технологій. Основні етапи розвитку сучасних інформаційних технологій.

Тема 2. Використання сучасних інформаційних технологій в мережевих ЗМІ

Зростання кількості інформаційних потоків у мережевому медіапросторі та жорсткої конкуренції у середовищі новинних ресурсів. Особливості використання інформаційних технологій в мережевих ЗМІ. Зростання кількості інформаційних потоків у мережевому медіапросторі. Інтернет-журналістика та її місце у віртуальному просторі. Основні ознаки мережевої журналістики: інфоцентричність, миттєвість, вимірюваність, гнучкість, гіпертекстуальність, економічність. Задоволення потреби в актуалізації, у відчутті причетності до подій та в ілюзії можливості впливу на події, які надає мережева журналістика.

Тема 3. Вплив інформаційних технологій на трансформацію жанрів

Складність розрізнення жанрів в інтернеті. Журналістський матеріал як текст і елемент гіпертексту. Гіпертекст як особливий тип електронного тексту, що функціонує в різних жанрових форматах інтернет-комунікації. Типологія інтернет-жанрів: персональний дискурс (чати, особисті веб-сторінки, форуми, особисті блоги, електронні листи, соціальні мережі); політичний дискурс (політичні веб-сторінки, політичні чати, блоги); юридичний дискурс (вебсторінки юридичних фірм, форуми юридично тематики); діловий дискурс (веб-сторінки фірм, інтернет-магазини); рекламний дискурс (веб-банери, рекламні електронні листи, контекстна реклама, реклама, яка з’являється); масово-інформаційний дискурс (веб-сторінки мережевих ЗМІ і новинних агентств); педагогічний дискурс (веб-сторінки закладів освіти, форуми, чати). Гіпержанри інтернет-комунікації: сайт, блог, соціальна мережа, електронна бібліотека, електронний лист, форум, чат, дошки оголошень, рекламні банери.

Тема 4. Інформаційні ресурси суспільства

Види інформаційних ресурсів: новинні стрічки, oнлайн-новини, електронні періодичні видання, електронні архіви і бази даних, що містить інформацію з найрізноманітніших питань, аналітичні звіти і дослідження. Три категорії інформація у FTP-архівах: комерційні архіви; закриті національні та міжнародні некомерційні ресурси; приватна некомерційна інформація з спеціальними режимами доступу. Інформаційні ресурси обмеженого використання.

Тема 5. Поняття про інформаційні та комунікаційні технології

Основні поняття про комунікацію, комунікаційні технології, структуру та історію формування понять. Інформаційні технології та їх роль у процесі масової комунікації. Вплив інформаційних технологій на масову комунікацію. Інформаційна концепція інтелектуалізаціїі суспільства. Інтелектуальний потенціал соціуму. Поняття «сінтелектики». «Інтелект особистості», «суспільний інтелект», «інтелект нації». Інтелектуалізація як процес самоорганізації та системної інформаційної взаємодії. Поняття «комунікаційна технологія» та «інформаційна технологія». Соціальне і комунікаційне середовище. Комунікативний простір. Історичні етапи розвитку комунікаційних технологій. Комунікаційні технології в постіндустріальному суспільстві. Типи сучасних комунікаційних технологій.

Тема 6. Новітні технології у масовій комунікації

Роль мережі Інтернет у розвитку масової комунікації. Сучасні ЗМІ та віртуальний простір. Роль сучасних інформаційних технологій у журналістських розслідуваннях.

Тема 7. Сучасні тенденції розвитку масової комунікації

Розвиток нового часопростору спілкування – Інтернету, його вплив на принципи існування інформаційного простору, розвиток нових технологій. Функції інтернету.

Тема 8. Пропагандистські, рекламні, брендові, іміджеві технології в масовій комунікації

Поняття іміджу. Типи і функції іміджу. Комунікативні характеристики корпоративного іміджу. Методи побудови іміджу. Етапи створення корпоративного іміджу. Особливості процесу іміджування та просування іміджу. Специфіка діяльності іміджмейкера. Іміджеві технології в контексті паблік рилейшнз. Визначення реклами. Специфіка рекламного дискурсу. Схема рекламної комунікації. Моделі сучасної реклами. Основні функції взаємодії засобів масової комунікації і реклами. Стратегії і ресурси реклами. Логіка рекламного тексту. Текстові характеристики рекламних звернень. Прихована реклама. Політична реклама.

Тема 9 Технології інформаційних воєн

Поняття інформаційної війни. Завдання інформаційної війни. Основні технології інформаційної війни. Психологія онлайнової інформаційної війни: боти, троллінг.

Тема 10 Нові технології збору, зберігання та поширення інформації

Пошукові системи й пошукові машини. Формування запиту. Форми зберігання інформації на зовнішніх носіях. Розсилки та інші способи поширення інформації.

Тема 11. Інтерактивність, дигіталізація і конвергенція якнайважливіші процеси нових медіа

Перші електронні версії традиційних ЗМІ в мережі. Віртуальна реальність. Інформаційне суспільство та які його основні характеристики. Мультимедійність.

Тема 12 Нові інформаційні технології й структурні зміни глобальних інформаційних потоків

Комунікаційна мережа та її особливості. Типи інформаційних мереж. Соціальні закони в інформаційно–комунікаційних мережах

Тема 13. Небезпеки впровадження нових інформаційних технологій

Інформаційно–психологічна безпека особистості. Інформаційна зброя. Інформаційне протиборство.

Тема 14. Нові підходи до надання інформації в онлайнових мережах

Особливості підготовки онлайнового тексту. Форма і зміст журналістських інтернет–матеріалів. Використання гіпертекстових посилань та мультимедійних технологій. Інтерактивна складова журналістських інтернет– публікацій. Постать автора в інформаційному суспільстві. Анонімність інтернет–автора: переваги та недоліки. Перепостинг журналістських матеріалів в Інтернеті. Захист авторських прав в інтернет–журналістиці.

Тема 15. Методи й форми роботи журналіста в онлайнових ЗМІ

Віртуальні і невіртуальні інформаційні ресурси. Екоетика Інтернету. Алгоритмізація пошуку необхідної інформації. Спеціалізовані пошукові механізми. Каталоги та бази даних наукової інформації. Пошук наукової інформації в мережі Internet. Електронні бібліотеки. Правила роботи з поштовими розсилками, форумами і конференціями. Фільтри новин.

Тема 16. Фактчекінг: основні поняття

Передумови виникнення фактчекінгу. Поняття і методологія фактчеку. Фактчек як трендове дослідження. Загрози викривлення фактів та надання неточної інформації. Саморегуляція медіа. Дезінформація, маніпуляція та фейків в продукті ЗМІ.

Тема 17. Фактчекінг у роботі сучасного журналіста

Об’єкти дослідження фактчеку. Публічна заява як основний об’єкт дослідження. Побудова доказової бази фактчек-дослідження. Перевірка контенту, зображень, відео. Побудова процесу верифікації

 

Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота.

 

Форма підсумкового контролю: залік.