Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Дисципліна: Теорія і практика соціального прогнозування

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 год (5).

Мета дисципліни: сформувати у студентів компетентності у галузі соціального прогнозування, які можуть бути застосовані у практичній діяльності фахівців соціальної сфери.

Завдання дисципліни:

‒        ознайомлення студентів із теоретичними та історичними основами соціального прогнозування, базовими соціально-прогностичними категоріями; виявлення взаємозв’язків між ними;

‒        формування уявлень про сутність соціального прогнозування як галузь соціологічного знання та соціальну технологію;

‒        розкриття та характеристика сучасних поглядів на прогностику;

‒        визначення основних методологічних принципів прогнозування;

‒        характеристика методів соціального прогнозування, специфіки соціального моделювання та експертних оцінок як методів соціального прогнозування;

‒        ознайомлення із технологією соціального прогнозування, специфікою створення програми прогностичного дослідження.

 

Попередні умови для вивчення даної дисципліни:

Дисципліни, вивчення яких обов’язково передує цій дисципліні: Вступ до спеціальності і основи теорії соціальної роботи. Основи наукових досліджень та академічного письма. Інклюзивне суспільство. Історія соціальної роботи. Україна в контексті світового розвитку.

 

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

Інтегральної компетентності:

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів соціальної роботи і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальних компетентностей (ЗК):

‒        Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

‒        Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство.

‒        Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

‒        Здатність планувати та управляти часом.

‒        Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.

‒        Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Спеціальних (фахових, предметних) компетентностей (ФК):

‒        Здатність прогнозувати перебіг різних соціальних процесів.

‒        Здатність до аналізу соціально-психологічних явищ, процесів становлення, розвитку та соціалізації особистості, розвитку соціальної групи і громади.

‒        Здатність розробляти шляхи подолання соціальних проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення.

‒        Здатність ініціювати соціальні зміни, спрямовані на піднесення соціального добробуту.

‒        Здатність дотримуватися етичних принципів та стандартів соціальної роботи.

‒        Здатність до генерування нових ідей та креативності у професійній сфері.

 

Програмні результати навчання (ПРН):

‒      Використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички в ході надання соціальної допомоги.

‒      Аналізувати соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.

‒      Використовувати методи профілактики для запобігання можливих відхилень у психічному розвитку, порушень поведінки, міжособистісних стосунків, для розв’язання конфліктів, попередження соціальних ризиків та складних життєвих обставин.

‒      Самостійно визначати ті обставини, у з’ясуванні яких потрібна соціальна допомога.

‒      Приймати практичні рішення для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

‒        теоретичні та історичні основи соціального прогнозування,

‒        базові соціально-прогностичні категорії і взаємозв’язки між ними;

‒        сутність соціального прогнозування як галузі соціологічного знання;

‒        основні методологічні принципи соціального прогнозування;

‒        характеристику методів соціального прогнозування;

‒        специфіку соціального моделювання та експертних оцінок як методів соціального прогнозування;

‒        особливості технології прогностичного дослідження.

вміти:

‒      використовувати теоретичні знання та відповідні наукові дослідження, застосовувати дослідницькі професійні навички у професійній діяльності;

‒      розробляти програму прогностичного дослідження з актуальних соціальних проблем;

‒      аналізувати соціальні процеси, використовувати методи соціального прогнозування для прогнозування розвитку соціальних процесів і систем, визначення прогностичних моделей; розроблення пропозицій для їх ефективної реалізації.

 

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Теоретичні та історичні основи соціального прогнозування.

Тема 1. Майбутнє суспільство як предмет дослідження.

Тема 2. Історія виникнення і розвитку соціального прогнозування. Римський клуб.

Тема 3. Соціальне прогнозування як галузь соціологічного знання.

Змістовий модуль 2. Методологія соціального прогнозування.

Тема 4. Методологічні основи соціального прогнозування.

Тема 5. Методи соціального прогнозування: загальна характеристика.

Тема 6. Соціальне моделювання як метод соціального прогнозування

Тема 7. Експертні оцінки як метод соціального прогнозування

Змістовий модуль 3. Технологія соціального прогнозування.

Тема 8. Програма прогностичного дослідження.

 

Види робіт: лекції, семінари, самостійна робота студентів, контрольні роботи, індивідуальні завдання (Огляд додаткової літератури та підготовка повідомлення. Підготовка та проведення презентації. Розроблення діагностичного інструментарію (експертного опитування тощо). Розроблення програми прогностичного дослідження).

Студентські презентації та виступи на наукових заходах; інші види індивідуальних та групових завдань.

Форма підсумкового контролю: іспит.