Дисципліна: Теорія масової інформації

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4).

Мета дисципліни: ознайомити студентів з основами теорії масового спілкування та інформації, сформулювати уявлення про масову комунікацію як середовище, в якому працюють різні фахівці (професійні комуніканти) за законами цього середовища та про інформацію як відомості про будь-що.

Завдання дисципліни:

- прищепити студентам спеціальності «журналістика» навички теорії аналізу процесу масової комунікації та інформації, ефективності тих чи інших чинників, виявлення перешкод на шляху забезпечення масових комунікацій та сприйняття, класифікацію, трансляцію і збереження інформації.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: має безпосередній зв'язок з курсами «Масова комунікація та інформація», «Сучасні телекомунікації», «Основи журналістики», «Теорія і методика журналістської творчості», «Журналістська етика». Ці дисципліни створюють систему ґрунтовних знань про специфіку діяльності, жанрову систему, принципи та функції журналістики, природу видавничої діяльності та технології виготовлення інформаційних продуктів, закономірності функціонування реклами як соціального інституту. Спираючись на ці знання студенти можуть опанувати масово інформаційні аспекти діяльності в медійній галузі.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі соціальних комунікацій, що передбачає застосування положень і методів соціально-комунікаційних та інших наук і характеризується невизначеністю умов.

загальних компетентностей:

-        Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

-        Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

-        Здатність бути критичним і самокритичним.

-        Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

-        Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

-        Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

-        Здатність працювати в команді.

-        Здатність навчатися і оволодівати сучасними знаннями.

фахових компетентностей:

-        Здатність застосовувати знання зі сфери соціальних комунікацій у своїй професійній діяльності.

-        Здатність формувати інформаційний контент.

-        Здатність створювати медіапродукт.

-        Здатність організовувати й контролювати командну професійну діяльність.

-        . Здатність ефективно просувати створений медійний продукт.

-        Здатність до провадження безпечної медіадіяльності.

-        Здатність застосовувати знання про суспільні проблеми, конфлікти, гібридні війни у професійній діяльності.

-        Здатність провадити професійну медіадіяльність на кросмедійних платформах.

Програмні результати навчання:

-        Застосовувати знання зі сфери предметної спеціалізації для створення інформаційного продукту чи для проведення інформаційної акції.

-        Оцінювати свій чи чужий інформаційний продукт, інформаційну акцію, що організована й проведена самостійно або разом з колегами.

-        Виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел.

-        Використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології та спеціалізоване програмне забезпечення для вирішення професійних завдань.

-        Планувати свою діяльність та діяльність колективу з урахуванням цілей, обмежень та передбачуваних ризиків.

-        Координувати виконання особистого завдання із завданнями колег.

-        Виокремлювати у виробничих ситуаціях факти, події, відомості, процеси, про які бракує знань, і розкривати способи та джерела здобування тих знань.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

-                  яку роль виконують журналісти в середовищі масового спілкування поряд з іншими учасниками цього процесу;

-                  як журналісти, фахівці із зв’язків із громадськістю, фахівці міжнародних відносин, перекладачі, соціологи, фахівці із видавничої справи та редагування використовують інформацію;

-                  засоби і методи впливу завдяки інформації на масову свідомість;

-                  вплив та його результати (ефекти), ефективність впливу на масову свідомість;

-                  теорії масової комунікації;

-                  міжнародний аспект масових комунікацій та інформації.

вміти:

-        розрізняти інформацію і класифікувати її;

-        розрізняти учасників масового спілкування за функціями, завданнями, методами, засобами;

-        компанувати інформацію, класифікувати її та шукати ефективні шляхи її трансляції і збереження;

-        відсторонюватися від виконання невластивих своїй професії, але властивих іншим учасникам масового спілкування функцій;

-        коректно працювати зі своєю аудиторією як сегментом масової аудиторії;

-        фахово використовувати інформацію;

-        відстоювати свою професійну точку зору щодо місця і ролі своєї професії в структурі масового спілкування.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Масова комунікація як діяльність. Основи теорії інформації

ТЕМА 1. Масова комунікація як сфера професійної діяльності

Поняття інформації. Сутність понять “комунікація” та “інформація”. “Інформація” і “масова інформація” – види, способи виробництва, напрямки передачі. Розрізнення типів комунікації (кількісні та якісні показники). Види інформації. Масова комунікація, її місце в системі комунікації. Місце ЗМІ в системі масової комунікації. Можливості вивчення масової комунікації. Основи теорії інформації.

ТЕМА 2. Масовість інформації та комунікації

Історичний розвиток масової комунікації його етапи. Фази процесу комунікації (докомунікативна, комунікативна, посткомунікативна). Загальні властивості інформації. Моделі масової комунікації. Зміна уявлень про елементи процесу комунікації від Аристотеля до наших днів. Поняття комунікативної ролі. Розподіл комунікативних ролей.

ТЕМА 3. Види й потоки інформації в суспільстві

Види суспільств з позиції циркулювання в них інформації. Основні види інформації в суспільстві. Мова як основний засіб кодування й передачі інформації. Системи письма: традиційна і спеціальні системи письма. Основні потоки інформації в інформаційному суспільстві.

ТЕМА 4. Масова комунікація як специфічний різновид комунікації

Сутність медіа-орієнтованих та соціально-орієнтованих підходів до масової комунікації. Можливості вивчення масової комунікації в світлі: а) традиційних підходів; б) загальнотеоретичних підходів; в) прикладних підходів; г) філологічних підходів; д) соціально-психологічних підходів. Сутність деяких сучасних теорій масової комунікації та діяльності ЗМІ: а) теорія акумуляції; б) теорія медіа ефектів; в) теорія ін’єкцій; г) теорія магічної кулі; д) теорія відкривання та закривання е) теорія згортання матеріалів преси ж) теорія вільної преси з) теорія соціальної відповідальності і) теорія “третьої хвилі”.

ТЕМА 5. Типологія комунікації

Одиниці аналізу комунікації. Типологія засобів і форм комунікації. Комунікативний простір. Комунікативний процес, його складові. Комунікативне середовище і сфери комунікації. Методи аналізу комунікації.

ТЕМА 6. Моделі масової комунікації та інформації

Лідери громадської думки. Пропагандистські моделі. Контрпропагандистські моделі. Модель «спіралі мовчання». Модель телевізійної комунікації.

ТЕМА 7. Прикладні моделі комунікації та інформації

Релігійна комунікація. Ділова комунікація. Психоаналіз і психотерапія. Рекламна комунікація. Риторика. Теорія аргументації. Написання промов і професія «спічрайтера».

ТЕМА 8. Моделі аналізу комунікації: теоретичний аналіз розвитку системи масової комунікації

Моделі трансляції інформації Контент-аналіз продукції масової комунікації. Політичний текст у комунікативному просторі. Рекламний текст у комунікативному просторі. Іміджові матеріали і ПР. Аналіз чуток. Виявлення ознак трансляційності, цілісності, континуальності, процесуальності в тестах обраного типу.

ТЕМА 9. Організація інформації та ефективного спілкування в масовій комунікації

Складові комунікативного простору. Поняття комунікативної мети, стратегії. Поняття комунікативного досвіду, навичок. Поняття комунікативної особистості, ролі. Комунікативна компетенція комуні канта. Етноспецифічність як фактор ефективної комунікації.

ТЕМА 10. Вплив масмедійної інформації як трансформація свідомості аудиторії: особливості і проблеми вимірювання

Вплив телебачення на трансформацію свідомості аудиторії (теорія симулякрів Ж. Бодрійяра). Типи трансформації свідомості під впливом мас-медіа. Телебачення як комунікація? Впливу мас-медіа на аудиторію: синергетичні прогнози на майбутнє. Мас-медіа як ізолятор аудиторії. Мас-медіа як сцена (вплив телебачення та інтернет в теорії Ю. Габермаса). Необмежена свобода слова для масмедіа як інмутація поведінки суспільства.

ТЕМА 11. Законодавчі основи масово-інформаційної діяльності

Законодавче регулювання діяльності журналіста. Закон України „Про інформацію”. Норми що регулюють виробничу діяльність журналіста. Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”. Закон України „Про телебачення і радіомовлення”. Закон України „Про інформаційні агентства”. Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.

ТЕМА 12. Аудиторія ЗМІ

Соціально-психологічні характеристики аудиторії. Загальна характеристика аудиторії засобів масової інформації. Проблеми врахування інтересів аудиторії в масово інформаційній діяльності. Класифікація аудиторій за статтю, віком, освітою, фінансовим і соціальним статусом. Соціально-психологічні особливості аудиторії. Акцентовані риси особистості, патерни їх встановлення і нейтралізації. Взаємодія етнопсихологічних і професійно-психологічних чинників у комунікативній діяльності.

ТЕМА 13. Інформаційні процеси та їх характеристика: інформаційна агресія, пропаганда і контрпропаганда

Поняття про інформаційні війни. Національний інформаційний простір. Характеристика інформаційних процесів. Інформування, аналітика, дискурс галузевої критики в ЗМІ. Коротка характеристика комунікативних стратегій: агресія, пропаганда і контрпропаганда, поняття про інформаційні війни. Об’єктивність журналіста як методологічна проблема. Оцінка інформаційної діяльності. Критерії оцінки ефективності окремого видання.

ТЕМА 14. Створення, зберігання та тиражування інформації

Джерела інформації та робота з ними. Масово інформаційна діяльність як виробничих процес. Історія технологій виробництва інформації. Науково-технічний прогрес як чинник підвищення ефективності зберігання, тиражування та розповсюдження інформації. Сучасні технології масовоінформаційної діяльності. Найважливіші для журналіста джерела інформації. Робота з документами і свідченнями. Вимоги до подачі конфліктних і спірних питань, висвітлення акцій протесту. Репортер на місці події. Анонімні джерела інформації. Правила оприлюднення даних соціологічних досліджень. Поширення інформації з Інтернету.

ТЕМА 15. Формування громадської думки та масово-інформаційна діяльність

Проблема соціального впливу. Громадська думка як явище, закономірності її формування. Соціальна відповідальність журналіста. Демократичні перетворення в суспільстві й діяльність журналіста. Функції журналістики в умовах демократичного суспільства. Реалізації принципів і функцій журналістики в інформаційній діяльності.

Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота

Форма підсумкового контролю: екзамен.