Дисципліна: Теорія та практика перекладу термінології за циклами спеціальностей (природничих, технічних, економічних, гуманітарних)

Кількість годин (кредитів ЄKTC): 4 (120)

Мета навчальної дисципліни:

- формування теоретичної бази, необхідної для успішного розвитку навичок перекладацької діяльності, вивчення перекладацьких термінів і понять;

- ознайомлення з основними віхами історії розвитку європейського і зокрема українського перекладу, визначення ролі перекладу для обміну інформацією та збагачення національних мов, поглиблення у студентів знань англійської мови;

- підготовка до проведення перекладознавчої науково-дослідницької роботи;

- розвинути у студентів практичні навички і вміння двостороннього усного і письмового перекладу, ознайомити студентів із типовими проблемами, що виникають під час перекладу, з типами і видами перекладу та способами досягнення вірної передачі змісту повідомлення іноземною мовою засобами рідної мови і навпаки.

У курсі викладаються основні положення перекладу та сучасного перекладознавства як міждисциплінарної галузі та окремої лінгвістичної дисципліни.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

• основні положення теорії перекладу, способи та засоби перекладу;

• спеціальну лексику, термінологію, ідіоматику та кліше, що використовуються в оригінальних матеріалах ООН та інших міжнародних організацій, а також у міжнародних договорах;

• певні граматичні структури, що характерні для англійського офіційно-ділового стилю;

• символи і скорочення, умовні позначення;

вміти:

• використовувати на практиці перекладацькі прийоми за умови усного послідовного перекладу;

• перекладати з англійської на українську і з української на англійську мову, практикуючи двобічний переклад;

• укладати й перекладати міжнародні документи;

• характеризувати різні типи міжнародних документів і кореспонденції;

• вести дипломатичне листування, використовуючи фонові культурологічні та країнознавчі знання.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Визначення терміна та його ознаки. Проблема визначення поняття «термін». Протилежні погляди на визначення терміна; визначення терміна (4 – 5 визначень), необхідні та достатні ознаки поняття. Термінологія та номенклатура: стислі відомості про виникнення слова «номенклатура», відмінності між номенклатурою та терміном; визначення номенклатури (за О. Ахмановою). Шляхи виникнення термінів (різні підходи) (приклади). Номінація та її види (приклади). Деривація та її види (приклади). Міграція термінів (приклади).

Тема 2. Семантичні процеси в термінології. Термінологізація та детермінологізація наукової лексики (приклади); семантична деривація; загальновживане слово; пряме та переносне значення слова; загальне значення та спеціалізоване значення; звуження, розширення значення; метафоричні та метонімічні перенесення (приклади); ретермінологізація: переосмислення одиниць спеціалізованої лексики з інших галузей науки та техніки (приклади); загальні відмінності між об’єктами та предметами термінування; паралельна термінологізація; зовнішня форма терміна; засоби семантичної мотивації значення.

Тема 3. Лексико-семантичні групи термінів. Синоніми: види та вживання в термінології (приклади). Антоніми: види та вживання в термінології (приклади). Омонімія та полісемія термінів: види та приклади вживання в термінології. Гіпонімічні парадигми (приклади). Паронімія (приклади).

Тема 4. «Класифікації термінів». Перша класифікація термінів за змістом та друга – за об'єктом назви; третя змістовна класифікація термінів – за логічною категорією; вільні та сталі словосполучення; класифікація термінів за формальною структурою; класифікація за вмотивованістю/невмотивованістю; терміни споконвічні, запозичені, гібридні; з точки зору належності термінів до частин мови; класифікація термінів за авторством; класифікація за сферою використання; історико-лексикологічна класифікація; будова термінів (за О. Коваленком) – прості, складні, терміни-словосполучення; граматична класифікація термінів; терміни-слова.

Змістовий модуль 2.

Тема 5. Інтернаціональна лексика. Класифікація інтернаціоналізмів Поняття інтернаціональної лексики; засоби появи; лексичне запозичення; чотири категорії інтернаціональних форм; причини, які викликають лексичні запозичення; «шкода» або «користь» інтернаціоналізмів; етимологічний принцип зіставлення англійських та українських інтернаціоналізмів; «чисті інтернаціоналізми»; повні та часткові інтернаціоналізми; квазікореневі інтернаціоналізми; ознаки асимільованих термінів; однослівні терміни та термінологічні словосполучення; два підходи до розмежування складного слова та словосполучення; структурно-семантичний аналіз термінологічних інтернаціоналізмів.

Тема 6. Термін та терміносистема. Шляхи виникнення та перекладу термінів. Визначення поняття «терміносистема». Етапи формування. Типові ознаки терміносистеми. Методи конструювання терміносистем. Шляхи творення термінів (різні підходи) (приклади): побудова термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови; побудова термінів шляхом прямого запозичення; інші способи. Шляхи термінологічних запозичень. Запозичення з класичних та сучасних європейських мов. Етимологічна паронімія.

Тема 7. Асиметрія термінологічних систем. Відсутність перекладацьких взаємооднозначних відповідностей; різномовні термінології; синонімія лексичних одиниць; причини множинності позначення; розподіл синонімічних термінів; дублетність, причини появи; упорядкування н/т термінології; економічність терміносистем; полісемія, причини появи; приклади полісемічних термінів; семантичні неоднорідні полісемічні пари; паралельна варіантність; розбіжність у мові оригіналу і в мові перекладу, яку необхідно враховувати при перекладі; диференційний підхід до деяких елементів мови; закономірності перекладу термінології; основи лінгвістичного зіставлення в термінознавстві.

Види робіт:

форми організації навчально-виховного процесу – навчальні заняття, самостійна робота, контрольні заходи;

основні види навчальних занять – лекції, семінари;

методи навчання – словесні, наочні, практичні, проблемно-пошукові.