Дисципліна: Теорія та практика політичного консалтингу

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета дисципліни: ознайомлення з теоретичними основами та практичними аспектами політичного консалтингу, формування розумінні ролі консультантів у політичних кампаніях та процесах прийняття рішень, а також навичок інструментів і стратегій консалтингової діяльності в політичній сфері.

Завдання дисципліни:

1. Ознайомлення з історією та еволюцією політичного консалтингу як професійної діяльності.
2. Вивчення теоретичних підходів та концепцій, що лежать в основі політичного консалтингу, таких як стратегічне планування, комунікаційні стратегії, аналіз громадської думки тощо.
3. Розгляд практичних аспектів консалтингової роботи в політичних кампаніях, включаючи розробку повідомлень, медіа-стратегії, рекламні кампанії та організацію подій.
4. Вивчення етичних та юридичних аспектів політичного консалтингу, включаючи вимоги до прозорості, конфіденційності та відповідальності.
5. Розвиток практичних навичок у сфері політичного консалтингу через роботу з кейсами, симуляційними вправами та проєктами.
6. Аналіз сучасних тенденцій у політичному консалтингу, таких як використання цифрових технологій та соціальних медіа.
7. Сприяння розвитку критичного мислення та аналітичних навичок стосовно політичних процесів та стратегій консалтингу.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: « Теорія держави і права», «Політична історія світу», «Зв’язки з громадськістю».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

• Міждисциплінарний підхід сприяє розвитку мислення та аналізу, що дозволяє студентам розглядати проблеми з різних точок зору та знаходити комплексні рішення.
• Критичне мислення допомагає аналізувати інформацію, виявляти підвалини та приймати обґрунтовані рішення на основі розуміння комплексних взаємозв'язків у сфері зв'язків з громадськістю.
• Системне мислення дозволяє вирішення проблем, що дозволяє студентам розглядати зв'язки між різними елементами організації або проєкту та розуміти їх вплив на комунікаційні процеси.
• Розвиток гнучкості та адаптивності допомогає пристосовуватися до змінних умов та вимог ринку зв'язків з громадськістю, швидко реагувати на нові тенденції та інновації у сфері комунікацій.

загальних компетентностей:

• знання предметної області та розуміння професійної діяльності;
• здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
• здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями;
• здатність генерувати нові ідеї (креативність);
• здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня, з експертами з інших галузей знань;
• здатність працювати в міжнародному контексті.

фахових компетентностей:

• розуміння природи та значення політики як специфічного виду людської діяльності та особливої сфери пізнання, включаючи розвиток уявлень про політику та її сучасні інтерпретації;
• розуміння принципів функціонування та закономірностей розвитку влади та публічної політики, політичних інститутів та процесів, політичної поведінки; політичної культури та ідеології, світової політики та політики окремих країн та регіонів;
• розуміння особливостей реалізації влади у різних політичних системах, їх соціально-економічного, історичного та соціокультурного контексту функціонування та взаємодії.

Програмні результати навчання:

• базові знання принципів політичного проєктування і застосування інтелектуальних систем;
• базові знання логічних основ побудови та функціонування політичних інститутів та процесів;
• базові риси різних методологічних шкіл дослідження політики, теоретико-концептуальні принципи вивчення політичних подій і явищ;
• здатність працювати в групі продуктивно, відіграючи провідну роль в окремих випадках, головуючи під час дебатів та дискусій в міжнародній та мультикультурній групі;
• здатність використовувати інструменти інших гуманітарних, природничих та точних наук за необхідності вирішення задачі дослідження;
• здатність працювати результативно в групах, щоб локалізувати, отримати та опрацювати дані для вирішення завдання дослідження та брати відповідальність за організацію роботи;
• здатність зрозуміти, інтерпретувати чи прогнозувати (передбачити наслідки та наступні дії, ефекти) політичні події;
• здатність використовувати інформацію та застосовувати знання в нових умовах;
• виявляти готовність переглядати свої судження і змінювати формат дій за наявності переконливих аргументів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

• базові категорії політичного консалтингу;
• методологічні принципи політичного консалтингу;
• особливості якісного аналізу електорального поля;
• стратегічні та тактичні складові виборчої кампанії;
• основні джерела фінансування виборчої кампанії;
• різновиди суб’єктів застосування адміністративного ресурсу та фальсифікації виборчого процесу;
• особливості психологічної роботи спеціаліста з надання політичних консалтингових послуг з клієнтом, його родиною та штабом.

вміти:

• визначати ключові проблеми виборчого округу та аналізувати особистість кандидата на початку роботи з ним;
• розробляти позитивний образ кандидата, визначати можливості його розширення та відпрацювання антиобразу;
• визначати фірмовий стиль та установочний пакет кампанії, складати медіаплан;
• розробляти рекламно-агітаційне та організаційно-масове забезпечення виборчої кампанії;.
• працювати з клієнтом в умовах застосування адміністративного ресурсу, фальсифікації виборів та застосування «брудних» технологій;
• працювати з родиною та штабом клієнта з метою забезпечення загальної мети виборчої кампанії клієнта.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти політичного консалтингу

Тема 1: Визначення політичного консалтингу.

Політичний консалтинг та політологія. Витоки політичного консультування як науки та мистецтва надання порад з приводу оптимального управління суспільством. Базові причини та етапи становлення політичного консалтингу як науки та мистецтва прийняття публічних політичних рішень. Залежність політичних консультацій від політичного режиму. Формування політичного консультування в США та континентальній Європі.

Політичний консалтинг в країнах пострадянського простору. Специфіка становлення політичного консультування в Україні. Державні та незалежні інститути політичного консультування. Політичний консалтинг як наука та мистецтво надання порад з приводу оптимальної професійної публічної політико-управлінської діяльності.

Тема 2: Теорії політичного консалтингу.

Типологізація політичного консалтингу: за підставами суб'єктів консалтингу, їхньої ролі,, офіційності взаємодії суб'єктів; за підставами напрямку, масштабом і тривалістю впливу, характеристиками соціально-політичної ситуації; за підставами приналежності до території впливу та специфіки застосовуваних технологій. Основні моделі політичного консультування. Методи політичного консалтингу. Технології політичного консалтингу.

Тема 3: Аналіз політичних ситуацій.

Сутність та основні завдання аналітичних технологій політичного консультування: аналіз політичної ситуації. Аналітична робота. Базові засади аналізу політичної ситуації. Поняття та застосування ресурсного аналізу. Структура ресурсних груп. Види ресурсних груп. Етапи реалізації дослідницької діяльності в політичному консалтингу. Поняття «моніторинг». Принципи побудови системи моніторингу. Етапи проведення політичного моніторингу.

Тема 4: Етика у політичному консалтингу.

Основні етичні проблеми в політичному консультуванні. Етичний кодекс політичних консультантів. Етичні принципи і правила досягнення цілей політичного консультування. Сутність принципів взаємної довіри і принципу співпраці. Загальні вимоги, яким повинні слідувати консультанти: чіткість визначення завдання; чіткість визначення функцій; професіоналізм і компетентність; чіткі моральні принципи.

Тема 5: Комунікаційні стратегії.

Сутність моделі політичного консалтингу. Специфічні особливості американської, французької, російської та пострадянської моделі політичного консультування. Специфіка формування та розвитку української моделі політичного консалтингу. Основні види політичного консалтингу. Сутність та особливості разового, довгострокового, групового, та індивідуального консультування. Інформаційно-аналітичні багатопрофільні консультування. Директивне політичне консультування. Недирективне політичне консультування. Консультування, яке навчає. Консультування з оптимізації структур політичних організацій.

Змістовий модуль 2. Практика політичного консалтингу

Тема 6: Управління політичними кампаніями.

Сутність та особливості політико-управлінського консультування. Моніторинг конкретної політичної ситуації як основа політичного консультування конкретного Замовника з конкретних політико-управлінських проблем. Політичний моніторинг як замкнений ланцюг послідовних системних дій. Моніторинг як перевірка методологічної надійності інструментів аналізу політичної ситуації та інформаційно-аналітичної допомоги державним органам та органам самоврядування в реалізації вже прийнятих та підготовці нових політичних рішень і програм. Основні принципи та етапи реалізації політичного моніторингу. Функції політичного моніторингу як інструменту управління соціально-політичними процесами. Методи та процедури діагностики та виміру політичної ситуації і стану політичної напруги. Методи і моделі підготовки політичних та управлінських рішень. Браєн Гогвуд та Луїс Ган про сутність та генерування оптимальних варіантів політичних рішень, які мають бути прийняті та реалізовані.

Тема 7: Аналіз опитувань та досліджень.

Інтегрована системна модель оптимального прийняття політичних рішень по Й. Дрору. Системна парадигма як методологічна основа сучасного політичного аналізу, політичного прогнозування, політичного консультування та прийняття політичних рішень. Предмет і специфіка “Політичної аналітики” як спеціалізованого системного інструменту підготовки, прийняття та реалізації легітимних політичних рішень. Системність категоріального апарату політичної аналітики як його функціональність та ефективність. Функціональні особливості процесів формулювання проблеми, аналізу, прогнозування, консультування, прийняття та реалізації політичних рішень. Основні підходи: проблемний, регіональний, дистрибутивний, інституціональний, комунікаційний. Методика обґрунтування політичним консультантом експертно-аналітичних висновків і практичних рекомендацій щодо підготовки, прийняття та реалізації легітимних політичних рішень.

Тема 8: Управління репутацією.

Сутність політичного іміджу. Різновиди іміджу кандидата. Проблема позиціонування полтичного лідера. Функції, структура і типологія політичного іміджу. Імідж політичного лідера як чинник формування його рейтингу. Основні етапи конструювання політичного іміджу. Основні характеристики політичного лідера. Аналіз конкурентів іміджів за основними параметрами. Іміджеві технології. Технології впливу на імідж клієнта.

Тема 9: Лобіювання та вплив на політику.

Сутність GR та лобізм. Основні функції GR в організації. Відмінності GR та лобізму. Особливості лобі та GR-технологій в ЄС. Перший офіційний інституційний представник груп інтересів в ЄС – Соціально-економічній комітет. Лобіювання в рамках ЄС: зв’язок Генеральних директоратів ЄС з лобістськими групами, шляхи впливу лобі-груп на прийняття рішень Європарламентом, методи прямого і непрямого лобіювання. Особливості GR та лобіювання в України

Тема 10: Міжнародний політичний консалтинг.

Політичний консалтинг як невід’ємний структурний елемент політичної аналітики. Витоки та специфічні особливості процесу інституціоналізації політичної аналітики в Україні як наукового інструменту підготовки, прийняття та реалізації самостійних політичних рішень. Історико-порівняльний аналіз процесів еволюції світової та вітчизняної політичної аналітики та політичного консалтингу зокрема. Специфіка формування та розвитку української моделі політичного консалтингу. Рівні науковості та ефективності політичного консалтингу та політичної аналітики України. Основні проблеми, що блокують процес імплементації політичного консалтингу як елементу політичної аналітики в державному управлінні та місцевому самоврядуванні України. Перспективи формування теоретико-методологічних засад політичної аналітики та імплементації політичного консалтингу в державному управлінні та місцевому самоврядуванні України.

Види робіт:

1. Ознайомлення з основними концепціями та теоріями: вивчення теоретичних підходів до політичного консалтингу, включаючи історію, методи та стратегії.
2. Аналіз політичних процесів: вивчення політичних систем та процесів для розуміння контексту, у якому діють консультанти.
3. Розробка стратегій та планів дій: розробка та аналіз стратегій та планів дій для досягнення політичних цілей клієнтів.
4. Керівництво політичними кампаніями: вивчення та практичне вирішення питань, пов'язаних з керівництвом політичними кампаніями, включаючи комунікаційні стратегії, медіа-планування та мобілізацію виборців.
5. Практичні вправи та симуляції: проведення різних практичних завдань, включаючи симуляції політичних кампаній та аналіз кейсів.
6. Комунікаційні навички: побудова ефективних комунікаційних стратегій та вміння взаємодіяти з різними зацікавленими сторонами.
7. Етичні аспекти консалтингу: розгляд етичних питань, пов'язаних із політичним консалтингом: конфлікт інтересів та конфіденційність.

Форма підсумкового контролю: залік.