Дисципліна: Теорія віршування
Кількість годин (кредитів ЕКТС): 90 (3)
Навчальна дисципліна призначена для студентів спеціальності «Українська мова та література» і створена відповідно до основних вимог та норм освітньо-професійної програми підготовки магістрів із вищезазначеної спеціальності. Підвищення фахово-освітнього рівня підготовки студентів-філологів вимагає поглибленого та розширеного вивчення художнього твору, зокрема поетичного тексту.
Мета навчальної дисципліни: формування у студентів уявлення про специфіку поетичного мовлення, його структуру та принципи.
Завдання навчальної дисципліни: забезпечити розуміння студентами основ віршування як організації віршованої мови та як мистецтва творення віршів; сформувати загальне уявлення про історію розвитку віршування; ознайомити студентів із різними системами віршування, історією їх розвитку та художніми механізмами; забезпечити засвоєння техніки віршування; сформувати уявлення про римотворчі елементи, строфіку й фоніку; закріпити вміння застосовувати методику віршування на практиці (при аналізі поетичних творів і написанні власних поезій).
Результат вивчення навчальної дисципліни:
вміти: застосовувати набуті знання при аналізі поетичних текстів.
Зміст дисципліни (тематика):
Система організації поетичної мови (мова прозова та віршова, специфіка віршового тексту, вірш як елемент ритмічного мовлення). Системи віршування (метричне віршування, силабічне віршування, силабо-тонічне віршування). Тонічне й народне віршування (принципи тонічного віршування, ознаки народного вірша). Основи римування (функції рими, рима в історії віршування, класифікація рим, види римування). Віршовий ритм (ритмотворчі елементи, чинники впорядкованості ритму у віршовому творі). Строфіка (строфа як найбільша ритмічна одиниця поетичного твору, види строф). Канонічні строфи (групування канонічних строф, рефренні форми, екзотична строфіка). Вільний вірш та верлібр (організація вільного вірша, специфіка верлібрової форми вірша, історія, архітектоніка та ритм верлібру). Фоніка (специфіка й механізми звукової організації поетичного мовлення, фонічні засоби увиразнення поетичного тексту).
Сформульована мета і завдання дисципліни зумовлюють специфіку основних методів подачі теоретичного матеріалу (лекції з наведенням наочних прикладів, необхідних схем при розгляді найбільш складних понять, положень, їх витлумачень тощо) та проведення практичних занять (попереднє винесення тем, літератури для самостійного опрацювання з наступним опитуванням, оцінювання набутих знань).
