Дисципліна: Тренінгові технології резильєнтності

Кількість годин (кредитів ЄКТС): 150 (5)

Мета навчальної дисципліни: ознайомити здобувачів освіти з важливим видом професійної компетентності, а саме технологій резильєнтності у діяльності соціальних працівників; розширити поняття життєстійкості та сформувати навички стресостійкості до негативних життєвих ситуацій.

Завдання навчальної дисципліни:

-        ознайомити з основними підходами до вивчення моделей резильєнтності;

-        ознайомити здобувачів освіти з основними напрямками та методами розвитку резильєнтності;

^-             ознайомити здобувачів освіти зі стратегіями розвитку стресостійкості та адаптивності до несприятливих умов як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності;

-        сформувати вміння застосовувати теоретичні знання та навички життєстійкості.

У результаті вивчення дисципліни здобувачі вищої освіти повинні оволодіти такими компетентностями та результатами навчання:

Загальні компетентності

-      Здатність до формування стресотійкості.

-      Формування установок життєстійкості у здобувачів освіти в їх професійній діяльності.

-      Формування розуміння понять залучення, контролю та прийняття ризику як способу відкриття нових можливостей через трансформацію стресових ситуацій.

-      Здатність вчитися й оволодівати сучасними технологіями життєстійкості.

Спеціальні компетентності

-      Здатність до оволодіння знаннями з концепції резильєнтності та навичками використання методів профілактики емоційного вигорання та неврозів за допомогою технік резильєнтності.

-     Здатність до навчання навичок саморегуляції та самодопомоги.

-     Здатність забезпечувати належний рівень формування позитивного емоційного стану задля психологічного благополуччя.

-     Здатність на основі аналізу інформації з різних джерел генерувати ідеї, визначати орієнтири і приймати рішення.

-     Здатність виявляти наукову сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання.

Програмні результати навчання:

-      Ідентифікувати, формулювати і розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.

-     Використовувати набуті навички та знання для підвищення власної резильєнтності;

-      Формування стресостійкості та життєстійкості соціального робітника для забезпечення високого рівня професійності.

-     Виробляти стратегію швидкого відновлення після стресів.

-     Застосовувати різні способи розвитку емоційного інтелекту.

-     Застосовувати різні методи формування психологічної гнучкості у поведінці як спосіб подолання негативного досвіду.

-      Використовувати набуті знання та навички у своїй професійній діяльності.

Зміст дисципліни (тематика):

Основні поняття, принципи, особливості резильєнтності.

Методи формування емоційної, психічної та фізичної стійкості.

Способи профілактики та подолання емоційного вигорання.

Психологічні та соціальні методи діагностики емоційного вигорання.

Методи подолання неадаптивних психічних станів.

Формування резильєнтності у соціальних робітників.

Види робіт: лекції, тренінгові заняття, самостійна робота, модульні (контрольні) роботи, залікове заняття.