Дисципліна: Всесвітня історія
Навчання з Всесвітньої історії спрямоване на реалізацію загальної мети базової середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистостей студентів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник закладу освіти – це патріотка/патріот України, яка/який знає її історію не тільки своєї держави, але і дружних держав, сісідів; є носіями української мови, культури, яка/який поважає культуру інших народів, вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатна/здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Процес консолідації української у світову спільноту нації, що відбувається впродовж тривалої російсько-української війни в Україні й особливо після широкомасштабного російського військового вторгнення, яскраво підкреслює важливість історичної освіти. Курс розрахований на 70 годин.
Освітній рівень «Фаховий молодший бакалавр»
Спеціальність:
029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа;
061 Журналістика;
071 Облік і оподаткування;
075 Маркетинг;
081 Право;
121 Інженерія програмного забеспечення;
123 Комп'ютерна інженерія;
181 Харчові технології
231 Соціальна робота;
242 Туризм і рекреація;
274 Автомобільний транспорт;
Метою історичної освіти є:
а) формування вільної особистості, яка визнає національні та загальнолюдські цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської відповідальності у своїй поведінці;
б) виховання засобами історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної держави та до її спільних історичних, політичних і культурних цінностей, а також на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві;
в) прищеплення толерантності й поваги до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей.
Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, з яких пріоритетними є:
- поглиблення інтересу до історії, розвиток аналітичного мислення, здібностей та умінь, необхідних для розуміння сучасних викликів;
- набуття системних знань про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів і суверенітету, цілісності та непорушності кордонів української держави в контексті світового історичного процесу;
- розвиток історичного, критичного та творчого мислення, здатності розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною та світом;
- сприяння формуванню політичної та правової культури, громадянської самосвідомості, пошани до державної символіки України в гармонійному поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями.
Студенти повинні в процесі набуття історичної освіти здійснювати через розвиток основних складових історичної свідомості:
а) накопичувати знання про основні події, явища та процеси, їхні давніші та сучасні інтерпретації;
б) оволодіти способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього;
в) усвідомлювати демократичні цінності та їх дотримання на практиці.
Досягнення мети можливе через певні компетенції, набуті під час вивчення історичного матеріалу:
- мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тривалість у житті суспільства (хронологічна компетентність);
- мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища (просторова компетентність);
- мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання (інформаційна компетентність);
- мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації (логічна компетентність);
- усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації (аксіологічна компетентність).
У результаті вивчення курсу з всесвітньої історії студенти повинні
знати:
• основні етапи розвитку країн після Другої світової війни; основні поняття та їх пояснення;
• особливості розвитку країн капіталістичного і соціалістичного спрямування;
• вміти визначати розташування країн;
• вплив світових процесів на розпад колоніальної системи світу;
• міжнародні організації – ООН, НАТО, ОВД та інші і їх вплив на розвиток демократії в світі;
• «холодна війна», етапи розвитку, «розрядка»;
• формування багатополярного світу. Глобальні проблеми та шляхи їх подолання. Російсько-українська війна та міжнародна коаліція. Основні події.
вміти:
• визначати основні дати, результати та наслідки Другої світової війни;
• визначати країни за економічним, політичним рівнем розвитку після війни; чітко знати країни «великої 7», їх характеристики;
• визначати особливості розвитку різних країн після Другої світової війни. Роль плану Маршалла для відновлення економіки Європи та інших держав;
• визначати особливості міжнародних відносин другої половини ХХ ст.; роль провідних країн світу;
• визначати демократичні зрушення в Західній Європі, їх наслідки;
• визначати особливості та наслідки розпаду колоніальної системи;
• визначати глобальні проблеми та виклики кінця ХХ ст.- 20-х років ХХІ ст.
