Дисципліна: Анатомія та фізіологія рослин
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4)
Мета дисципліни:
- встановлення цілісного уявлення і системи знань про будову рослинного організму на основі відомостей про мікроскопічну будову клітин, тканин і органів рослин, що є базою для подальшого вивчення життєдіяльності і функціонування рослин в цілому;
- опанування функції та хімічних процесів життєдіяльності рослин у нерозривному зв’язку між собою та умовами середовища, а також набуття практичних навичок, необхідних для професійної діяльності;
- здатність аналізувати біологічні та біотехнологічні процеси на молекулярному та клітинному рівнях;
- вирішення задач у галузі структурної організації рослинних організмів, фізіологічних функцій рослин, використання структурних та фізіологічних особливостей рослинних організмів до потреб біотехнології.
Завдання дисципліни:
- навчити студентів узагальнювати набуті знання для розуміння особливостей життєдіяльності і функціонування рослинного організму;
- діагностувати основні види рослин за сукупністю морфолого-анатомічних ознак;
- виготовляти тимчасові та постійні препарати для світлової та люмінесцентної мікроскопії;
- застосовувати набуті знання для розуміння закономірностей еволюційного процесу рослинних організмів і положення рослин в складній системі живої природи;
- розпізнавати органоїди рослинної клітини, певні типи клітин, органи та видозміни органів спричинені відповідними факторами довкілля;
- знати фізіолого-біохімічних закономірностей функціонування рослинного організму як системи структур і функцій, знання місця і ролі рослини у біосфері та життєдіяльності людства;
- розуміти фундаментальне значення анатомії, фізіології і біохімії рослин у формуванні загальної системи уявлень про функціонування живих систем; механізми фотосинтезу, дихання, водообміну, кореневого та гетеротрофного живлення, росту та розвитку, фізіології стійкості;
- формування уявлення про особливості біохімічних процесів у рослинному організмі – процесів енергообміну, асиміляції речовин, росту, розвитку, розмноження, виділення речовин, стійкості до несприятливих умов довкілля, хімічний та молекулярний склад, структуру і функції рослинної клітини;
- вміти застосувати теоретичні знання лекційного курсу та лабораторного практикуму для досліджень у галузі біотехнологій та біоінженерії рослин.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни: знання з дисципліни «Біологія клітин».
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:
інтегральної компетентності:
Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов у біотехнології та біоінженерії, або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів біотехнології та біоінженерії.
загальних компетентностей:
Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
фахових компетентностей:
- Здатність використовувати ґрунтовні знання з хімії та біології в обсязі, необхідному для досягнення інших результатів освітньої програми.
- Здатність працювати з біологічними агентами, використовуваними у біотехнологічних процесах (мікроорганізми, гриби, рослини, тварини, віруси, окремі їхні компоненти).
Програмні результати навчання:
- Вміти застосовувати знання складу та структури клітин різних біологічних агентів для визначення оптимальних умов культивування та потенціалу використання досліджуваних клітин у біотехнології.
- Вміти проводити експериментальні дослідження з метою визначення впливу фізико-хімічних та біологічних факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність клітин живих організмів.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
- загальні біологічні закономірності рослинного світу;
- основні поняття, закономірності функціонування метаболічних систем і механізми їх регуляції в рослинному організмі;
- принципи будови рослинного організму, взаємозв’язок між структурою та функціями рослинного організму;
- фізико-хімічні прийоми вивчення рослинного організму на різних рівнях організації;
- проблеми, досягнення в області анатомії та фізіології рослин і перспективи їх використання для підвищення продуктивності рослин.
вміти:
- узагальнювати набуті знання для розуміння особливостей життєдіяльності і функціонування рослинного організму;
- діагностувати основні види рослин за сукупністю морфолого-анатомічних ознак;
- виготовляти тимчасові та постійні препарати для світлової та люмінесцентної мікроскопії, відбирати рослинний матеріал для біотехнологічних експериментів;
- розпізнавати органоїди рослинної клітини, певні типи клітин, органи та видозміни органів спричинені відповідними факторами довкілля;
- систематизувати й узагальнювати знання основних понять анатомії та фізіології рослин на вищому еволюційно-екологічному рівні;
- інтерпретувати значення процесів, що відбуваються на всіх рівнях організації рослинного організму для забезпечення життєдіяльності;
- оцінювати фізіологічний стан рослин, їх адаптаційний потенціал, визначати фактори покращення росту, розвитку і якості продукції;
- проводити пошук і систематизувати наукову інформацію по окремих розділах анатомії та фізіології.
Зміст дисципліни (тематика):
Модуль 1. Анатомія рослин
Тема 1. Предмет, задачі, напрямки, історія анатомії та фізіології рослин.
Тема 2. Будова і функції рослинної клітини.
Тема 3. Тканини рослинного організму. Організація тканин в органах рослин.
Тема 5. Будова і розвиток вегетативних і генеративних органів рослин.
Модуль 2. Фізіологія рослин
Тема 1. Фізіологія рослинної клітини.
Тема 2. Водний режим рослин.
Тема 3. Обмін речовин та мінеральне живлення рослинного організму.
Тема 4. Фотосинтез.
Тема 5. Дихання рослин
Тема 6. Ріст та розвиток рослин
Тема 7. Фізіологія стійкості рослин
Види робіт: лекції, практичні заняття, самостійні роботи, контрольні завдання.
Форма підсумкового контролю: іспит.
