Дисципліна: Цитологія і гістологія
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4).
Мета дисципліни: формування цілісної системи знань про структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин загалом та їх структурних компонентів зокрема, уявлення про молекулярні механізми регуляції клітинних функцій, природи та передачу сигналів, які визначають онтогенез клітин і формування міжклітинних зв’язків, репродукцію, диференціювання та старіння клітин; будову та функції основних типів тваринних тканин; особливості взаємодії клітин та міжклітинної речовини, філогенез та онтогенез тканин; можливості практичного застосування окремих методичних прийомів цитології і гістології в фундаментальних наукових дослідженнях в біології.
Завдання дисципліни:
- надати студентам уявлення про сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових та прикладних досліджень у цитології, гістології та суміжних з ними науками; сформувати знання про будову та функціонування клітин, тканин та їх компонентів;
- сформувати вміння ідентифікувати органи, їх тканини, клітини і неклітинні структури на мікроскопічному рівні і використовувати знання при вивченні інших дисциплін і в практичній діяльності біолога;
- сформувати уявлення про взаємозв’язок структурно-функціональної організації клітинних і тканинних структур та кооперативної взаємодії між ними у різні періоди їх існування та за різних умов оточуючого середовища; навчити основним методам та методичним прийомам проведення гістологічного аналізу організації клітин та тканин;
- сформувати уявлення про сучасні фундаментально-наукові і прикладні аспекти застосування цитологічних і гістологічних методів у фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях, для майбутньої професійної орієнтації.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни:
«Анатомія людини», «Біологія», «Хімія», «Ботаніка», «Зоологія».
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:
інтегративної компетентності:
Набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування складних спеціалізованих задач в галузі середньої освіти та педагогіки, що передбачає застосування певних теорій і методів педагогічної науки, біології та здоров’я людини й характеризується комплексністю та невизначеністю умов; нести відповідальність за результати своєї діяльності; здійснювати контроль інших осіб у визначених ситуаціях
загальних компетентностей:
ЗК6 Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК7 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
фахових компетентностей:
СК 17. Здатність досліджувати різні рівні організації живого, біологічні явища і процеси.
СК 19. Здатність до аналізу будови, функцій, процесів життєдіяльності, онто- та філогенезу живих організмів.
СК 20. Здатність аналізувати результати взаємодії біологічних систем різних рівнів організації, їхньої ролі в біосфері та можливості використання в різних галузях господарства, біотехнологіях, медицині та охороні навколишнього середовища.
СК 21. Здатність досліджувати різні рівні організації живого, біологічні явища і процеси.
СК 22. Здатність оцінювати ризики виникнення та перебігу найбільш поширених захворювань та фактори, що на них впливають, а також оцінювати вплив різних детермінант на здоров'я населення.
Програмні результати навчання:
ПРН 18. Знати основи систематики, методи виявлення та ідентифікації неклітинних форм життя, прокаріот та еукаріот й застосовувати їх для вирішення конкретних біологічних завдань.
ПРН 20. Аналізувати взаємодії живих організмів різних рівнів філогенетичної спорідненості між собою, особливості впливу різних чинників на живі організми та оцінювати їхню роль у біосферних процесах трансформації речовин і енергії.
ПРН 21. Аналізувати форми взаємовідносин між мікро- та макроорганізмами з визначенням основних напрямів цих процесів.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
- фундаментальні положення і прикладні аспекти загальної цитології і гістології;
- сучасні методи цитологічних та гістологічних досліджень;
- цито- та гістогенез;
- хімічну організацію клітини;
- будову клітин про- та еукаріот;
- основні прояви життєдіяльності клітин;
- класифікацію, будову та функції тканин багатоклітинних організмів
вміти:
- працювати з навчальною, методичною і науковою літературою;
- користуватися світлооптичним приладами;
- давати структурно-функціональну характеристику клітинам і тканинам;
- розрізняти на електронних фотографіях та гістологічних препаратах ядро, цитоплазматичні органели та поверхневий апарат клітин різних типів, а також чотири типи тканин;
- оцінювати зміни, що спостерігаються в процесі нормальної життєдіяльності клітин і тканин, зі змінами, які характерні для патології;
- використовувати набуті навики та вміння у практичній діяльності.
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовний модуль 1. Будова клітини та методи її вивчення. Генетичний апарат клітини та клітинний цикл
Тема 1. Вступ. Короткий історичний огляд розвитку цитології та гістології. Методи вивчення будови клітин і тканин. Клітинна теорія. Рівні організації живого.
Тема 2. Мембранна система клітини. Плазмалема. Мембранний транспорт.
Тема 3. Особливості будови цитоплазми. Будова та функції ендоплазматичного ретикулуму, комплексу Гольджі, вакуолей, лізосом та пероксисом. Клітинні включення.
Тема 4. Морфологія та функції мітохондрій і пластид.
Тема 5. Цитоскелет, компоненти та функції. Органели руху.
Тема 6. Ядро, ядерце, рибосоми. Будова і функції. Складові частини білок-синтезуючої системи. Механізми збереження, реалізації і передачі генетичної інформації.
Тема 7. Клітинний центр. Будова та функції Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітоз, мейоз. Біологічне значення.
Тема 8. Молекулярно-біологічні основи диференціації клітини. Патологія клітини. Особливості біології пухлинної клітини. Явище некрозу, апоптозу.
Змістовний модуль 2. Класифікація, будова і функції тканин
Тема 1. Сучасна класифікація тканин в організмі. Гістогенез.
Тема 2. Характеристика епітеліальних тканин. Класифікація, будова покривного і залозистого епітелію. Ендокринні та екзокринні залози.
Тема 3. Тканини внутрішнього середовища. Волокнисті сполучні тканини. Сполучні тканини зі спеціальними властивостями.
Тема 4. Характеристика скелетних сполучних тканин.
Тема 5. Класифікація, будова та функції м’язових тканин. Принципи м’язового скорочення.
Тема 6. Характеристика нервової тканини.
Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота
Форма підсумкового контролю: іспит.
