Дисципліна: Інструментальні методи хімічного аналізу
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 180 (6).
Мета дисципліни: формування теоретичних знань і практичних навичок стосовно інструментальних методів хімічного аналізу, ознайомлення з теорією і практикою кількісного аналізу.
Завданням дисципліни є:
- вивчення загальних принципів інструментальних методів кількісного хімічного аналізу;
- поглиблене вивчення теоретичних основ і специфічних прийомів фізико-хімічного аналізу для комплексного їх використання під час аналізу неорганічних та органічних речовин, які реально використовуються в найрізноманітніших сферах діяльності людей;
- формування практичних навичок для планування і проведення аналітичних досліджень.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни:
Знання і вміння з курсів, у яких розглядалися питання загальної хімії.
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:
інтегративної компетентності:
- здатність вирішувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми хімічних технологій та інженерії, що передбачає застосування теорій та методів хімічних технологій та інженерії і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;
загальних компетентностей:
- здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
- знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;
- прагнення до збереження навколишнього середовища;
фахових компетентностей:
- здатність використовувати положення і методи фундаментальних наук для вирішення професійних задач;
- здатність використовувати методи спостереження, опису, ідентифікації, класифікації об’єктів хімічної технології та промислової продукції;
- здатність обирати і використовувати відповідне обладнання, інструменти та методи для контролю та керування технологічних процесів хімічних виробництв.
Програмні результати навчання:
- знати математику, фізику і хімію на рівні, необхідному для досягнення результатів освітньої програми;
- коректно використовувати у професійній діяльності термінологію та основні поняття хімії, хімічних технологій, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їх основі;
- знати і розуміти механізми і кінетику хімічних процесів, ефективно використовувати їх при проєктуванні і вдосконаленні технологічних процесів та апаратів хімічної промисловості;
- здійснювати якісний та кількісний аналіз речовин неорганічного та органічного походження, використовуючи відповідні методи загальної та неорганічної, органічної, аналітичної, фізичної та колоїдної хімії.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
- правила техніки роботи в аналітичній лабораторії;
- способи усунення впливу сторонніх домішок;
- способи розділення і концентрування речовин при їх визначенні;
- основи гравіметричного аналізу;
- основи титриметричного аналізу;
- основи електрохімічних методів аналізу;
- основи спектроскопічних та хроматографічних методів аналізу;
- загальні підходи до аналізу конкретних зразків.
вміти:
- визначати елементи, що входять до складу складного зразка (сплаву, суміші речовин, об’єктів довкілля, фармацевтичних об’єктів, харчових продуктів);
- кількісно визначати елементи та сполуки методами титриметрії, електрохімії, спектроскопії, хроматографії;
- розв’язувати розрахункові задачі з курсу аналітичної хімії.
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовний модуль 1.
Тема 1. Основні поняття, що застосовуються в інструментальних методах аналізу. Сигнал відгуку, його властивості.
Тема 2. Рівновага у розчинах та розчинах електролітів. Електрохімічні методи аналізу. Потенціометрія. Потенціометричне титрування.
Тема 3. Теоретичні основи електролізу водних розчинів та розтопів. Кулонометрія, кондуктометрія, електрогравіметрія і вольтамперометричний методи аналізу.
Тема 4. Теоретичні основи оптичних методів аналізу.
Змістовний модуль 2.
Тема 5. Термічні методи аналізу речовин. Термометрія, термогравіметрія, калориметрія, термометричне титрування.
Тема 6. Адсорбція. Хроматографічне розділення сумішей.
Види робіт: лекції, практичні роботи, індивідуальна та самостійна робота, підготовка до заліку/екзамену, залік/екзамен.
Форма підсумкового контролю: залік, екзамен – в залежності від семестру.
