Дисципліна: Основи журналістики
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).
Мета дисципліни: сформувати сучасне уявлення про журналістику, її професійні засади, майстерність журналіста, зв’язок журналістики з іншими гуманітарними дисциплінами, а також усвідомити специфіку професії журналіста серед інших інформаційно-творчих, соціально орієнтуючих професій.
Завдання дисципліни:
- ознайомити студентів із специфікою журналістської професії, тенденціями її розвитку і роллю в суспільстві; дати уявлення про журналістики в контексті соціальних комунікацій;
- навчити студентів професійно аналізувати діяльність сучасних медіа;
- окреслити законодавче поле діяльності журналістів та етичні принципи роботи в медіа;
- ознайомити з правилами підготовки журналістських матеріалів різних жанрів і форм.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни: _Основи журналістики пов’язанні із вивченням «Теорії журналістики».
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:
інтегративної компетентності:
Застосовувати знання зі сфери предметної спеціалізації для створення інформаційного продукту.
загальних компетентностей:
- Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.
- Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
- Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
- Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
- Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
- Здатність працювати в команді.
- Здатність навчатися і оволодівати сучасними знаннями
фахових компетентностей:
- Здатність застосовувати знання зі сфери соціальних комунікацій у своїй професійній діяльності.
- Здатність формувати інформаційний контент.
- Здатність створювати медіапродукт.
- Здатність організовувати й контролювати командну професійну діяльність.
- Здатність ефективно просувати створений медійний продукт.
- Здатність до провадження безпечної медіадіяльності
Програмні результати навчання:
- Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань
- Оцінювати свій чи чужий інформаційний продукт, інформаційну акцію, що організована й проведена самостійно або разом з колегами
- Виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел
- Передбачати реакцію аудиторії на інформаційний продукт чи на інформаційні акції, зважаючи на положення й методи соціально комунікаційних наук.
- .Застосовувати знання зі сфери предметної спеціалізації для створення видавничого медіапродукту чи для проведення коректорської та редакторськовидавничої діяльності
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
- теоретичні засади журналістського фаху; відмінність від творчості художнього типу, а також особливості різних видів журналістики;
- історію розвитку журналістики в Україні;
- роль ЗМІ в демократичному суспільстві;
- етику ЗМІ, кодекс професійної поведінки журналіста, його соціальну відповідальність;
- організацію редакційної та видавничої роботи в журналістиці;
вміти:
- використовуючи теоретико-методологічні знання курсу, визначати і класифікувати конкретне явище в поточній журналістиці;
- виконувати редакційне завдання зі збирання та оформлення конкретної інформації;
- написати статтю як за власною вибраною темою, так і за завданням редакції;
- підготувати матеріал для передачі на телебаченні або радіо тощо.
- орієнтуватися в обігу сучасної вітчизняної та міжнародної інформації (персоналіях, подіях, рішеннях), оцінювати актуальність подій, використовувати відповідну термінологію.
- пояснювати комунікаційні процеси і явища на основі теоретичних та прикладних моделей, аналізувати і змістовно інтерпретувати отримані результати.
- дотримуватись професійних стандартів, етичних та правових норм, забезпечуючи суспільство різнобічною, оперативною, повною і правдивою інформацією.
- Уміти діяти соціально відповідально.
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовий модуль 1. Поняття журналістики.
Тема 1. ЖУРНАЛІСТ ЯК СУБ’ЄКТ МАСОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Портрет професії журналіста. Привабливі боки журналістики: можливість самореалізуватися; мати творчу за характером роботу; доносити до людей правду, примножувати в світі добро, боротися за справедливість; впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки; спілкуватися з видатними людьми, прожити цікаве життя; першим опинятися в гущині подій, осягати глибинний зміст явищ, причини і наслідки, витлумачувати їх для загалу; стати знаменитим, мати гарні заробітки, посідати престижне місце в структурі суспільства. Труднощі спеціальності: стресовість, потреба таланту, необхідність безкінечного самовдосконалення, моральна відповідальність за кожен журналістський твір, мистецтво постійного спілкування, налаштованість на універсальність.
Тема 2. ОСНОВИ ЖУРНАЛІСТИКИ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА ПРО ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФАХУ Зміст теми- предмет, структура та завдання курсу. Стан журналістикознавства в Україні та джерела курсу. Загальні поняття про журналістику. Визначення журналістики. Журналістика як соціальний інститут. Журналістика як історія сучасності. Журналістика як бізнес. Епістемологічна сутність журналістики. Об’єкт і предмет журналістики. Журналістика як наука (журналістикознавство) та її найважливіші складові: теорія та історія журналістики. Медіа-критика. Методологія наукових досліджень та методика навчання журналістики. Мова масової інформації. Теорія та методика журналістської творчості. Соціологія масових комунікацій. Журналістська деонтологія. Бібліографія.
Тема 3. ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ЖУРНАЛІСТІВ Перші в світі вищі навчальні заклади, що розпочали підготовку журналістів. Типи журналістської освіти. Школа інструктажного навчання. Школа виховання інформатора. Школа виховання аналітика. Журналістська освіта в Україні.
Тема 4. ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ЦАРИНА МАСОВОІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНІСТІ Зміст теми - поняття «масової інформації» в журналістиці. Типологічні концепції соціальної інформації. Перетворення в журналістиці наукових, професійних, художніх та індивідуальних повідомлень на масову інформацію. Новина та її атрибути. Спонукальність масової інформації. Специфіка інформації в журналістиці (актуальність, оперативність, документалізм, повторюваність тем і неповторність матеріалів). Рівні і форми існування масової інформації. Зовнішній і внутрішній типи інформації.
Тема 5. ЖУРНАЛІСТИКА ЯК СИСТЕМА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Поняття про систему. Підсистеми журналістики. Типологія ЗМІ та її засади. Визначальні особливості преси, радіомовленння, телебачення, переваги кожного перед іншими ЗМІ та їх вади.
Тема 6. ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР Зміст теми - інформаційний простір – зміст поняття. Інформаційні агентства, специфіка їхньої діяльності. Світові інформаційні агентства. Національні агентства: Національне ІНАУ «Укрінформ». Прес-центри: де відкриваються і яку функцію виконують? Що таке прес-бюро та його функції? Змістові особливості національного інформаційного простору і його парадокси. Світовий інформаційний простір – формування Колективного Розуму на ґрунті новітніх інформаційних технологій.
Тема 7. ЖУРНАЛIСТИКА ЯК ЦАРИНА СУСПІЛЬНОПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗМІ як репрезентанти держави, законодавчої чи виконавчої влади, соціальних груп, партій. Інформаційна та агітаційна журналістика. Агітаційна журналістика як ознака тоталітарного суспільства. Інформація як інститут управління суспільством, забезпечення його дієздатності й здоров’я. Терміни «засоби масової інформації» та «органи масової інформації»: їх зміст і сфери вживання. Управління суспільством за допомогою формування громадської думки. Громадська думка як явище суспільного життя та її найбільш характерні ознаки. Етапи формування громадської думки.
Тема 8. СВОБОДА СЛОВА І ЖУРНАЛІСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ Зміст теми - загальні уявлення про свободу. Діалектика свободи і необхідності. Свобода і пізнавальна діяльність людини. Свобода слова як найважливіше завоювання і гарант демократичного суспільства. Поняття про свободу преси. Свобода преси і партійність. Поняття про цензуру. Засади ліберальної теорії свободи преси та умови її здійснення. Свобода творчості. Свобода слова в законодавствах розвинутих країн та міжнародних правових документах. Конституція України як гарантія свободи преси й журналістської діяльності в нашій країні.
Тема 9. ЗАГАЛЬНІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ЖУРНАЛIСТИКИ Тлумачення проблеми в сучасній теорії журналістики. Загальні та спеціальні функції. Загальні: інформаційна функція та функція формування громадської думки. Спеціальні функції: організаційна функція, функція «сторожового собаки» (соціальної критики), ідеологічна функція журналiстики, культурна функція, розважальна функція журналiстики, рекламна функція.
Тема 10. СОЦІАЛЬНА ПОЗИЦІЯ ЖУРНАЛІСТА. ЗАСАДИ ЖУРНАЛІСТИКИ Зміст теми - гуманізм як синтез вимог до журналістської діяльності, розуміння людини як найвищої цінності, забезпечення миру і злагоди в суспільстві, усунення перешкод на цьому шляху. Патріотизм як захист інтересів своєї країни і свого народу. Інтернаціоналізм – знайомство читача із зарубіжним світом і забезпечення миру в своїй багатонаціональній країні. Демократизм та його аспекти: орієнтація на народ, доступність за формою і за ціною. Правдивість як адекватність картини світу, створюваної в ОМІ, реальним життєвим процесам. Оперативність як здатність готувати матеріал та інформувати громадян у стислі терміни.
Тема 11. ДІЄВІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Зміст теми - дієвість як особлива форма результативності, що вимірюється конкретною участю ЗМІ в розв’язанні соціально-економічних, господарчих, культурних тощо завдань і сукупністю прийнятих органами влади заходів за матеріалами виступів журналістів. Позитивна і негативна дійовість. Ефективність як міра задоволення потреб аудиторії в масовій інформації. Чинники впливовості журналістських матеріалів.
Тема 12. ЗБИРАНННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ІНФОРМАЦІЇ Спостереження як метод збирання інформації та його види: відкрите і приховане, включене і невключене. Зовнішнє вивчення і бачення зсередини при методі спостереження. Вивчення документів і джерел як метод збирання інформації. Листи читачів як джерела інформації та робота з ними в редакціях газети. Інтерв’ю як метод збирання інформації.
Тема 13. ВИГОТОВЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ІНФОРМАЦІЇ Публіцистика як серцевина, стрижень журналістики. Виявлення проблемної ситуації в публіцистиці. Головні елементи публіцистичного твору: оповідач, публіцистична ідея, публіцистичний конфлікт.
Тема 14. ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ТВОРЧІСТЬ Професійні обов’язки журналіста. Умови спеціалізації журналіста. Зміст і форма журналістського твору. Вимоги до роботи з фактом. Процес аналізу причинно-наслідкового зв’язку. Редакторська діяльність як творчість.
Тема 15. МЕТОД ЖУРНАЛІСТИКИ Загальні уявлення про метод. Загальнофілософські засади методу журналістики. Три провідні типи мислення людини. Журналістика як практичне мислення. Типи та специфіка образності в журналістиці. Синтетичний, універсальний характер в журналістиці.
Тема 16. ЗАГАЛЬНА ЖАНРОЛОГІЯ І ЖУРНАЛІСТИКА Поділ літературної творчості на роди. Визначення епосу, лірики і драми. Засади жанрового поділу. Специфіка журналістських жанрів: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні.
Тема 17. ОСМИСЛЕННЯ ПРОБЛЕМ ЖУРНАЛІСТИКИ В НОВІТНІЙ ФІЛОСОФІЇ «Чотири теорії преси» Ф. Сіберта, Т. Петерсона і У. Шрама: авторитарна, ліберальна, соціально відповідальна і комуністична. Теорія масових комунікацій Г. М. Маклюена. Типи масових комунікацій як рушійні сили в історії людства.
Тема 18. СУЧАСНА МАСОВО-ІНФОРМАЦІЙНА СИТУАЦІЯ Світові процеси та обличчя журналістики в Україні. Столиця і провінції – особливості розвитку ЗМІ.
Види робіт:
лекції, практичні заняття, самостійна робота, модульні (контрольні) роботи.
Форма підсумкового контролю: екзамен.
