Дисципліна: Політична антропологія

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 6 (180).

Мета дисципліни: знайомство студентів із основами дисципліни, а саме механізмів та інститутів влади й соціального контролю у доіндустріальних та посттрадиційних суспільствах. Засвоєння студентами соціобіологічних та культурних основ нерівності та влади, структури влади та еволюції лідерства в традиційних суспільствах, причин виникнення та еволюції державних утворень та усвідомлення ролі політичної антропології для вивчення сучасних процесів модернізації та політичних процесів в посттрадиційних структурах.

Завдання дисципліни:

‒     розглянути та проаналізувати особливості політичної антропології;

‒     навчити студентів розуміти місце і значення політичної антропології в системі політичних наук;

‒     спонукати студентів до вироблення навичок осмислення сучасних суспільно-політичних процесів з політико-антропологічних позицій;

‒     показати особливості політико-антропологічного погляду на проблему влади, сучасну політику і продуктивність використання політико-антропологічного підходу при аналізі політичних реалій;

‒     зорієнтувати на вивчення владних процесів, систем, і способів політичної дії в різних суспільствах;

‒     показати роль політичної антропології в історії перетворення одних форм і механізмів влади і соціального контролю в інші;

‒     порівняти товариства з позиції об’єкта дослідження, тобто політична антропологія аналізує етапи становлення та розвитку політичних інститутів у людському суспільстві;

‒     сформувати навички самостійного мислення у студентів та понятійний апарат із проблем політичної антропології.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: «Теорія держави і права», «Політична історія світу».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

• Міждисциплінарний підхід сприяє розвитку мислення та аналізу, що дозволяє студентам розглядати проблеми з різних точок зору та знаходити комплексні рішення.
• Критичне мислення допомагає аналізувати інформацію, виявляти підвалини та приймати обґрунтовані рішення на основі розуміння комплексних взаємозв'язків у сфері зв'язків із громадськістю.
• Системне мислення дозволяє вирішення проблем, що дозволяє студентам розглядати зв'язки між різними елементами організації або проєкту та розуміти їх вплив на комунікаційні процеси.
• Розвиток гнучкості та адаптивності допомагає пристосовуватися до змінних умов та вимог ринку зв'язків із громадськістю, швидко реагувати на нові тенденції та інновації у сфері комунікацій.

загальних компетентностей:

• знання предметної області та розуміння професійної діяльності;
• здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
• здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями;
• здатність генерувати нові ідеї (креативність);
• здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня, з експертами з інших галузей знань;
• здатність працювати в міжнародному контексті.

фахових компетентностей:

‒     усвідомлення природи та значення політики як специфічного виду людської діяльності та особливої сфери пізнання, включаючи розвиток уявлень про політику та її сучасні інтерпретації.

‒     спроможність комплексно використовувати нормативу та емпіричну політичну теорію, методологію політичних досліджень та прикладного політичного аналізу.

‒     розуміння постмодерного підходу до політики та наукової парадигми, сутності, природи, структури, можливостей і викликів глобальної демократії, суті, особливостей і еволюції формування політичних цінностей у різних типах політичних режимів, зокрема на національному і субнаціональному рівнях

Програмні результати навчання:

-        застосовувати для розв’язування складних задач політології розуміння природи та значення політики як специфічного виду людської діяльності та особливої сфери пізнання, включаючи розвиток уявлень про політику та її сучасні інтерпретації, особливостей реалізації влади у різних політичних системах, їх соціально-економічного, історичного та соціокультурного контексту;

-        застосовувати спеціалізовані концептуальні знання з політології, що включають сучасні наукові здобутки у сфері професійної діяльності або галузі знань і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень, критичне осмислення проблем у галузі та на межі галузей знань;

-        приймати ефективні рішення з питань політики, політичних наук і дотичних проблем, у тому числі у складних і непередбачуваних умовах; прогнозувати розвиток політичних процесів;

-        визначати фактори, що впливають на них і на досягнення поставлених цілей; аналізувати і порівнювати альтернативи; оцінювати ризики та імовірні наслідки політичних рішень;

-        здійснювати управління складною діяльністю у сфері політики, політології та у ширших контекстах, розробляти плани і заходи з їх реалізації, забезпечувати якість освіти, оцінювати ефективність і результативність діяльності.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

‒     історію розвитку предмету політичної антропології;

‒     сутність політико-антропологічних категорій та їх взаємозв’язок;

‒     методи та методологію у сфері політичної антропології;

‒     специфіку потестарно-політичних відносин у різних субкультурах;

‒     соціобіологічні та культурні фактори нерівності та влади;

‒     структуру та особливості формування інститутів управління у різних етнічних спільнот;

‒     конкретні характеристики політичної організації залежно від особливостей політичної культури, типу влади, рівня розвитку суспільства;

‒     расово-антропологічні характеристики політичного розвитку;

‒     сутність феномену вождизму, патронажно-клієнтних відносин, неопатримоніалізму;

‒     основні концепції походження та еволюції держави;

‒     реалії трансформації політичних систем сучасних посттрадиційних та постколоніальних суспільств;

‒     основні етапи розвитку української антропологічної думки.

вміти:

‒            володіти основними категоріями політичної антропології;

‒            формулювати соціобіологічні, расово-антропологічні та культурні аспекти владних відносин у сучасному політичному житті;

‒            виявляти природні та культурні основи нерівності та влади в доіндустріальних, індустріальних, постіндустріальних суспільствах;

‒            проводити анропополітичну діагностику;

‒            розуміти особливості етногенезу різних народів;

‒            розглядати національно-культурні явища в їх історичному розвитку, визначати їх значення для долі власного народу, держави, світового співтовариства;

‒            синхронізувати явища та події з історії розвитку та становлення людства, співвідносити політичні та історико-культурні явища, події та процеси, досягнення видатних політичних діячів із певними періодами та регіонами, встановлювати асоціативні зв’язки між ними;

‒            користуватися технологіями врегулювання конфліктних ситуацій та базовими знаннями щодо етнонаціональної політики держави;

‒            аналізувати сучасні процеси політичної трансформації традиційних суспільств, політичні процеси в сучасних країнах з точки зору політантропологічного дискурсу.

Зміст дисципліни (тематика):

Змістовий модуль 1. Політична антропологія в системі соціально-гуманітарного знання

Тема 1. Політична антропологія як наука.

Визначення політичної антропології як науки, що займається вивченням становлення та розвитку механізмів соціального контролю влади. Предмет та об’єкт політичної антропології.

Методи політичної антропології. Понятійний апарат політичної антропології. Політична антропологія та інші соціальні і гуманітарні науки: взаємозв’язок та концептуально- методологічна дистанція у предметі та методах дослідження.

Тема 2. Історія виникнення політичної антропології.

Витоки та причини появи політичної антропології. Колоніальна експансія та розвиток етнографічних досліджень. Становлення та інституціоналізація політичної антропології як науки. Африканські та Східні потестарні системи. «Політична антропологія» Ж. Баландьє.

Американський неоеволюціонізм. Розробка проблем політичної антропології у радянській та пострадянській науці. Потестарно-політична етнографія Л.Є Куббеля. Пострадянська та постсучасна антропологія.

Змістовий модуль 2. Біологічні основи політичної поведінки

Тема 3. Раси і расова класифікація.

Проблема формування рас (расогенез). Негроїдна (африканська) велика раса. Австралоїдна (океанійська) велика раса. Європеоїдна (євразійська) велика раса. Монголоїдна (азіатсько-американська) велика раса. Контактні раси. Перехідні раси. Змішані раси (расові типи). Популяційно-генетична класифікація рас.

Тема 4. Суспільна нерівність та політична влада: інтерпретація соціобіологічного підґрунтя.

Елементи політичної поведінки у приматів та вищих тварин. Боротьба за статуси. Етологія. Соціобіологія та зоопсихологія. К. Лоренц. Е. Вілсон. Природні основи нерівності та влади: індивідуальні властивості, вікові нерівності, полова стратифікація. Механізм територіальності. Етнічна, класова та расова нерівність. Агресивна та альтруїстична поведінка. Феномен жалоби у соціальній структурі. Домінування. Структурна ієрархія.

Тема 5. Культурні основи політичної нерівності та влади.

Причини соціальної та політичної нерівності: власність, доступ до ресурсів, статус, престиж, авторитет. Соціальна стратифікація та її форми. (П. Сорокін). Уявлення про соціальну справедливість та соціальну нерівність. Поняття соціальної та політичної мобільності. Вертикальна та горизонтальна мобільність. Індивідуальне та колективне проникнення.

Тема 6. Розвиток сімейного права.

Форми розвитку шлюбу. Статевий добір і людський шлюб. Організація влади в сім'ї. Розвиток прав власності. Фізіологічні основи права спадщини.

Тема 7. Соціальна історія станів та занять.

Соціальна боротьба за існування. Панування і рабство. Сутність і походження каст. Дворянство і стани. Виникнення економічних класів. Інтелектуальні заняття.

Змістовний модуль 3. Антропологія влади

Тема 8. Влада та лідерство.

Влада як можливість обмеження поведінкових альтернатив. Влада та лідерство. Влада та авторитет. Ресурси влади. Структура влади. Види влади. Політична влада. Легальне та легітимне. Типологія легітимного панування М.Вебера (традиційне, бюрократичне та харизматичне лідерство).

Природа людського лідерства. Типи лідерства. Функції лідерів. Еліти та їх роль у людській історії. Сучасні теорії еліти. Типологія еліти. Проблеми обновлення, циркуляції та рекрутизації еліти. Теорія конкуренції. Теорія олігархії та ситуації олігополії.

Тема 9. Антропологія держави та права. Контроль над простором.

Еволюція уявлень про державу від Платона до І. Валлерстайна. Теорії виникнення держави. Теорія суспільного договору. Завойовницька теорія. Класова теорія. Погляди на політогінез у ХХ ст. Теорія «міської революції». «Гідротехнічна» теорія К. Віттфогеля. Інтегративна та конфліктна версії політогінеза. Причини генезису державності. Екологічний фактор. Система господарства. Іригаційна теорія. Зростання народонаселення. Ідеологія. Обмін та торгівля. Війна та завоювання. Зовнішні впливи. «Первинні» та «вторинні» держави. Шляхи політогенезу. Захід та Схід. Роль еліти у формуванні держави: управлінці, воєначальники, жриці. Сутність та ознаки держави. Інтегративний та конфліктний підходи. Закон та насилля. Ознаки держави. Типи та форми державності: основні концепції та школи. Бюрократія. Виникнення права.

Тема 10. Лідерство у первісному суспільстві.

Форми лідерства у додержавному суспільстві. Лідерство у спільнотах приматів. Егалітарні трупи мисливців та збирачів. Функції ватажка. Авторитет. Нестабільність. Статева нерівність.

Перехід до землеробства та тваринництва. Громада. Спорідненість. Системи спорідненості. Лінідж. Клан. Плем'я. Генеалогічна ієрархія. Бігмен. Престижна економіка. Інститути вікових класів. Таємні товариства. Касти. Конічний клан. Генеалогічне нерівність. Вождество – перша ієрархічна форма соціальної організації. Ознаки вождя та його відмінність від держави.

Тема 11. Влада у доіндустріальних цивілізаціях.

Шляхи соціальної еволюції. Схід: деспотична держава, касти, циклізм. Дискусія про азіатський спосіб виробництва. Цивілізація Сходу. Китай.

Індія. Месопотамія. Єгипет. Ісламський світ. Цивілізація доколумбової Америки. Антична Європа: грецька демократія та римське право. Епоха середньовіччя. Європейський феодалізм. Дозрівання раціональної "правової" держави. Африка: сакральний цар. Проблема африканського методу виробництва. Кочівники Євразії. Східні та західні риси російської політичної традиції.

Змістовий модуль 4. Сучасна політична антропологія

Тема 12. Політичні партії і теорії.

Походження партій. Консервативні партії. Ліберальні партії. Соціалістичні партії.

Тема 13. Політична антропологія та сучасність.

Трансформація політичної культури колоніальних та постколоніальних суспільств. Поява постколоніальних теорій. Пряме та побічне управління. Проблеми модернізації. Цінності західної цивілізації та традиційні суспільства. Кланові, етнічні та конфесіональні основи сучасної політичної системи постколоніальних суспільств. Значення політичної антропології для розуміння культурних та політичних процесів у неєвропейських цивілізаціях.

Види робіт:

1. Аналітичні есе: студентам запропоновано написати есе на певну тему, де вони мають аналізувати теорії політичної антропології або застосовувати їх до конкретних політичних проблем або подій.
2. Дослідницькі проєкти: опрацьовування дослідницького проєкту, де досліджуються певні аспекти політичної антропології, проводяться спостереження або аналізуються першоджерела.
3. Критичні огляди літератури: студенти пишуть критичні огляди наукової літератури на певну тему у галузі політичної антропології, розкриваючи основні підходи та дебати.
4. Публічні презентації: підготовка презентації на певну тему, де вони демонструють свої знання про політичну антропологію та аналізують актуальні питання.
5. Обговорення та дебати: Організація класових обговорень та дебатів за актуальними темами у політичній антропології, що сприяє активній участі студентів та обміну поглядами.
6. Кейси: вивчення конкретних випадків або сценаріїв у політичній антропології, де студенти аналізують складні ситуації та шукають рішення.
7. Групові проєкти: робота в групах над проєктами, які передбачають спільне дослідження та презентацію певної теми у галузі політичної антропології.

Форма підсумкового контролю: залік.