Дисципліна: Психологічні проблеми спілкування

Форма анотації дисципліни

Психологічні проблеми спілкування

Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета дисципліни:

ознайомити студентів з відповідними сучасному рівню розвитку науки уявленнями про теоретичні аспекти спілкування, його основні характеристики та основні проблеми і сформувати в них навички безконфліктного спілкування та комунікативну культуру майбутніх фахівців. Засвоєння студентами основних теоретичних підходів до вивчення проблем спілкування та формування комунікативної компетентності є предметом дисципліни «Психологічні проблеми спілкування».

Завдання дисципліни:

Основними завданнями вивчення дисципліни є сформувати у студентів знання базових категорій і понять психології спілкування, основних методів дослідження міжособистісної взаємодії; розкрити сутність ділового спілкування та особливостей спілкування і міжособистісної взаємодії у професійній та діяльності; сприяти оволодінню студентами вміннями та навичками побудови і ведення конструктивного комунікативного процесу у професійній діяльності та повсякденному житті.

Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна «Психологічні проблеми спілкування» має зв'язок з такими дисциплінами як: «Основи соціально-педагогічних комунікацій», «Психологічна допомога в соціальній роботі».

Навчальна дисципліна належить до вибіркових дисциплін.

Пререквізити. Вивчення дисципліни передбачає попереднє засвоєння кредитів з загальної, вікової, педагогічної, соціальної та практичної психології, психодіагностики тощо.

Постреквізити. Основні положення навчальної дисципліни мають застосовуватися при вивченні фахових дисциплін.

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегративної компетентності:

здатність вирішувати типові та складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у професійній педагогічній діяльності із застосуванням положень, теорій та методів фундаментальних, педагогічних, психологічних та соціально-економічних наук; інтегрувати знання та вирішувати складні питання, формулювати судження за недостатньої або обмеженої інформації; ясно і недвозначно доносити свої висновки та знання, розумно їх обґрунтовуючи, до фахової аудиторії;

загальних компетентностей:

здатність діяти соціально, відповідально та громадянсько-свідомо; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями; здатність працювати в команді;

фахових компетентностей:

− здатність до ретроспективного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду розуміння природи виникнення, функціонування та розвитку психічних явищ;

− здатність аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації;

− здатність інтерпретувати результати психологічної діагностики, робити висновки та прогнози, формувати та надавати рекомендації учасникам освітнього процесу;

− здатність планувати, реалізовувати та інтерпретувати результати моніторингових досліджень та виявляти актуальний стан психологічної безпеки освітнього середовища, наявних ризиків, готувати пропозиції (стратегічні цілі, завдання, заходи) щодо їх уникнення та відновлення психологічної безпеки освітнього середовища;

− здатність обирати та практично застосовувати інструменти (методи, методики, процедури), види, форми та змістове наповнення психологічної профілактики відповідно до визначених завдань, потреб, особливостей розвитку та вікових особливостей цільової аудиторії;

− здатність оцінити ефективність психологічної профілактики відповідно до визначених завдань;

− здатність обирати та практично застосовувати інструменти (методи, методики, процедури), види, форми та змістове наповнення психологічної просвіти відповідно до визначених напрямів та завдань, потреб, особливостей розвитку та вікових особливостей цільової аудиторії;

− здатність до ефективного міжособистісного спілкування, емпатійного слухання, емоційної стабільності, толерантності;

− здатність до самоорганізації, планування та підготовки до здійснення трудових функцій;

Програмні результати навчання:

– здійснювати пошук інформації з різних джерел для вирішення професійних завдань в т.ч. з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

– формулювати думку логічно, доступно, дискутувати, обстоювати власну позицію, модифікувати висловлювання відповідно до культуральних особливостей співрозмовника;

– взаємодіяти, вступати у комунікацію, бути зрозумілим, толерантно ставитися до осіб, що мають інші культуральні чи гендерно-вікові особливості;

– ефективно виконувати різні ролі у команді у процесі вирішення фахових завдань, у тому числі демонструвати лідерські якості;

– відповідально ставитись до професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку;

– знати, розуміти та дотримуватися етичних принципів професійної діяльності психолога;

– застосовувати у практичній діяльності сучасні методики проведення психологічного тренінгу.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

Знати:

- Визначення спілкування, діяльності, суспільних відносин;

- Основні характеристики спілкування, форми і засоби спілкування;

- Особливості спілкування як соціальної потреби людини, класифікацію основних функцій спілкування;

- Поняття міжособистісне спілкування, рольове спілкування, соціальна позиція, соціальний статус, соціальна роль, ритуальне спілкування, імперативне спілкування;

- Розуміти місце дисципліни в системі підготовки фахівця та її взаємозв’язки з іншими галузями знань і навчальними дисциплінами.

- Знати, розуміти та використовувати стратегії подолання та попередження конфліктних ситуацій.

Вміти:

- Встановлювати контакт з пацієнтом, вести бесіду, збирати результати анамнезу;

- Розрізняти вербальні та невербальні знаки пацієнтів;

- Розрізняти ті причини захворювання, що можуть мати психологічну чи соціальну причину;

- Визначати індивідуально-психологічні відмінності особистості за їхніми проявами у діяльності та спілкуванні;

- Аналізувати перед конфліктні й конфліктні ситуації та сприяти їх розв’язанню.

Змістовий модуль 1.

Спілкування в системі міжособистісних та суспільних відносин

ТЕМА 1. Загальна характеристика спілкування. Поняття спілкування. Загальна характеристика рівнів та функцій спілкування. Загальна характеристика структури комунікаційного процесу. Аналіз моделей комунікації. Лінійна, інтерактивна та транзакційна моделі спілкування. Загальна характеристика сторін спілкування (комунікативна, інтерактивна, перцептивна). Типи спілкування. Особливості імперативного (авторитарного), маніпулятивного та діалогічного спілкування. Особливості особистості маніпуляторів та актуалізаторів.

ТЕМА 2. Спілкування я к комунікація. Процес обміну інформацією та його специфіка. Зміст понять «тезаурус», значення, смисл. Різновиди комунікації за характером впливу. Структура комунікативного процесу за Г.Лассуел. Комунікативне поле та його складові: норми, скріпти, стилі комунікаціі, когнітивне навантаження на учасників та часові і просторові обмеження. Бар’єри спілкування та їх особливості. Загальна характеристика засобів комунікації. Вербальна та невербальна комунікація. Сутність невербальної комунікації. Системи невербальної комунікації. Цілі невербальної комунікації. Проблеми кодування та декодування невербальних повідомлень.

ТЕМА 3. Перцептивна сторона спілкування. Сутність поняття соціальної перцепції. Загальна характеристика процесу розуміння іншої людини. Механізми взаєморозуміння (егоцентризм, ідентифікація, рефлексія, емпатія), їх позитивне та негативне значення у спілкуванні. Поняття «каузальна атрибуція» та його роль у перцепції. Стереотипізація та її значення у сприйнятті людьми один одного. Сутність понять ефект ореолу, ефект первинності та ефект новизни. Проблема точності міжособистісної перцепції.

ТЕМА 4. Спілкування та психологічний вплив. Поняття про способи впливу. Загальна характеристика способів впливу: зараження, навіювання, наслідування. Сутність соціальних явищ паніки, моди, чуток, їх передумови та наслідки. Психологічні основи впливу засобів масової інформації (ЗМІ). Сутність моделей впливу ЗМІ: модель праймінгу, модель культивування, модель «порядок денний», модель «використання та задоволення». Мета масової комунікації. Швидкість та міра впливу засобів масової комунікації. Усвідомлення впливу засобів масової комунікації. Психологічні наслідки впливу на психіку людини повідомлень з елементами агресії.

ТЕМА 5. Порушення, бар`єри і труднощі спілкування. Порушення спілкування і комунікативні бар`єри. Залежність труднощів спілкування від віку людини. Сором`язливість як специфічна складність міжособистісного спілкування. Самотність. Типи самотності, принципи та причини хронічного відчуття самотності. Аутистичність і відчуженість. Аномія. Комплексні труднощі в спілкуванні. Акцентуації характеру і дефекти спілкування. Ригідність і тривожність як фактори дефектного спілкування. Деструктивне спілкування. Агресивно-конфліктна взаємодія. Джерела агресивності. Закономірності агресивної поведінки.

Змістовий модуль 2.

Психологія професійного спілкування

ТЕМА 6. Спілкування в діяльності психолога. Технологія ефективного переконання. Умови ефективності переконання. Загальна характеристика особливостей комунікатора. Умови ефективності впливу більшості та меншості. Особливості аудиторії. Співвідношення особливостей комунікатора та аудиторії. Особливості повідомлень та їх вплив на ефективність спілкування. Спілкування з «важкими людьми» за Дж.Г. Скотт. Спілкування з погляду трансактного аналізу Е.Берна. Способи ефективного спілкування Д.Карнегі, позитивні та негативні сторони. Основи професійного спілкування психолога. Техніка вербальної та невербальної взаємодії. Встановлення контакту та діалогу.

ТЕМА 7. Ділове спілкування. Специфіка, структура і функції ділового спілкування. Види ділової комунікації. Ділова бесіда як основна форма ділового спілкування. Переговори як різновид ділового спілкування. Процес підготовки до переговорів: аналіз ситуації, можливостей, потреб партнерів. Створення атмосфери і пошук спільного. Зосередженість на проблемі. Створення взаємовигідних варіантів. Етапи переговорного процесу. Орієнтація в особистості ділового партнера. Роль емоцій під час ділового спілкування. Ділове спілкування керівника. Комунікативна взаємодія в трудових колективах.

ТЕМА 8. Професійне спілкування соціальних робітників. Комунікація у професійній діяльності. Мета, суб’єкт, об’єкт і структура професійного спілкування. Мовленнєві вміння і комунікативна компетентність фахівця. Комунікативна атака як метод професійного контакту у спілкуванні. Емоції та їх контроль. Емоційна експресія і самовираження. Причини порушень емоційної експресії. Вербалізація емоційного стану. Способи вираження емоційних станів. Структура і зміст «Я-висловлювання». Аналіз впливу особистісних характеристик на процес професійного спілкування. Особливості ділового спілкування соціальних робітників. Розуміння в процесі ділового спілкування. Встановлення психологічного контакту у спілкуванні. Врахування вікових, гендерних та індивідуально-психологічних особливостей клієнтів. Правила спілкування по телефону.

Види робіт:

практичні роботи, самостійні роботи, контрольна робота.

Форма підсумкового контролю: залік.