Дисципліна: Сучасні технології дизайн діяльності у проєктуванні

Кількість годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).

Мета навчальної дисципліни: оволодіння компетентностями щодо розробки та вирішення актуальних завдань дизайнерської діяльності; здатністю діяти соціально відповідально та свідомо (розробляти та реалізовувати соціально свідомі дизайн-проєкти); розробляти та керувати проєктами при створенні комплексних об’єктів дизайну чи дизайн-проєктів.

Завдання навчальної дисципліни:

Сприятимуть розвитку у студентів навичок розробки фірмового стилю, а також критичного мислення та аналітичних здібностей, необхідних для успішної роботи у сфері дизайну та брендування.

Попередні умови для вивчення даної дисципліни: базові знання з композиції та дизайну.

Необхідні навчальні компоненти (кореквізити і постреквізити): «Методологія сучасних наукових досліджень з основами інтелектуальної власності», «Проєктування (за видами дизайну)», «Проєктна графіка (за видами дизайну)», «Сучасні методи дизайн-проєктування (за видами дизайну)».

Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів:

інтегральної компетентності:

1. Здатність аналізувати дані та відгуки користувачів, щоб удосконалювати та оптимізувати дизайн.
2. Вміння застосовувати дизайн-мислення для розв'язання складних проблем та створення користувацьких центрованих продуктів.

загальних компетентностей:

1. Розробляти, формувати та контролювати основні етапи виконання проєкту
2. Здійснювати передпроєктний аналіз із урахуванням усіх вагомих чинників, що впливають на об’єкт проєктування; формулювати авторську концепцію проєкту.
3. Управляти процесом вироблення продукту дизайну на різних етапах брендингу та ребрендингу (за спеціалізаціями)

фахових компетентностей:

1. Здатність пристосовуватися до швидко змінюваних технологічних та ринкових умов, виявляти гнучкість та вміння швидко реагувати на нові вимоги та виклики.
2. Оволодіння програмами для графічного дизайну, такими як Adobe Photoshop, Illustrator, Sketch, Figma, які дозволяють створювати професійні візуальні матеріали та макети.
3. Розуміння особливостей дизайну для мобільних пристроїв та веб-технологій

Програмні результати навчання:

1. Знання та розуміння основ графічних алгоритмів та технологій.
2. Вміння застосовувати графічні програми та інструменти.
3. Розробка графічних рішень.
4. Креативне та критичне мислення.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- знати, розуміти та використовувати причинно-наслідкові зв’язки у розвитку дизайну та сучасних видів мистецтв;

- знати та критично осмислювати теорії, принципи, методи та поняття з різних предметних галузей для розв’язання завдань і проблем у галузі дизайну;

вміти:

- виявляти, ставити та розв’язувати проблеми проєктування;

- розробляти науково-обґрунтовану концепцію для розв’язання фахової проблеми;

- генерувати ідеї для вироблення креативних дизайн-пропозицій, вибудовувати якісну та розгалужену систему комунікацій, застосовувати основні концепції візуальної комунікації у мистецькій та культурній сферах;

- розробляти, формувати та контролювати основні етапи виконання проєкту.

Зміст дисципліни (тематика):

Тема 1. Дизайн-діяльність як триступінчатий процес. Принципи та проблеми створення затребуваного на ринку та суспільно відповідального продукту дизайну (товарів чи послуг). Критичний аналіз аспектів теорій, принципів, методів та понять з різних предметних галузей для розв’язання завдань дизайн-діяльності і проблем у галузі дизайну. Особливості здійснення дизайн-діяльності в міжнародному контексті. Презентація результатів дизайн-діяльності та авторських дизайн-проєктів у науковому та професійному середовищі в Україні та поза її межами.

Тема 2. Специфіка проєктування комплексних дизайн-об’єктів. Сучасні дослідно-проєктні методи дизайнерської діяльності. Просторові структури комплексних дизайн-об’єктів: сучасні можливості та тенденції організації. Перспективи і тенденції проєктування комплексних дизайн-об’єктів. Типологія видів і форм комплексних дизайн-об’єктів. Прогнозування структури як етап проєктного дослідження в дизайн-діяльності. Перспективні і пошукові види і форми комплексних дизайн-об’єктів. Формалізовані методи та сценарний підхід у проєктуванні комплексних дизайн-об’єктів.

Тема 3. Проєктування перспективних об’єктів дизайну на основі аналізу характеристик естетичної якості. Критерії розробки дизайн-проєктів та управління їх реалізацією. Основні етапи розробки, формування та контролю виконання дизайн-проєкту. Передпроєктний та проєктний аналіз чинників та складових елементів, що впливають на формування авторської концепції та структурування об’єкту проєктування. Вимоги дизайну до об’єкту проєктування. Формування дизайн-маркетингової концепції позиціонування та просування продуктів дизайну та дизайн-проєктів на внутрішньому та глобальному ринках. Аспекти управління процесом вироблення продукту дизайну на різних етапах брендингу та ребрендингу продуктів дизайну та дизайн-проєктів.

Тема 4. Зв’язок дизайн-діяльності з процесами мислення. Особливості творчого мислення в дизайнерській діяльності. Характеристика креативності. Методика ефективного використання внутрішнього сприйняття, просторової уяви при проєктуванні комплексних об’єктів дизайну. Евристичні методи досліджень та їх описова характеристика. Логічні і евристичні методи в дизайн-діяльності. Наукові методи активізації творчості. Методи пошуку нових ідей. Аналіз та синтез комплексних дизайн-об’єктів. Розробка комплексно обґрунтованого дизайнерського проєкту. Стадія дизайнерської пропозиції проєктного дослідження.

Тема 5. Критерії генерування творчої ідеї для вироблення креативних дизайн-пропозицій, розбудови якісної та розгалуженої системи комунікацій, застосовування основних концепцій візуальної комунікації у мистецькій та культурній сферах. Причинно-наслідкові зв’язки у розвитку дизайну та сучасних видів мистецтв. Розробка науково-обґрунтованої концепції розробки соціально-відповідального та свідомого продукту дизайн-діяльності. Концептуальне проєктування об’єктів дизайну з урахуванням функціональних, технічних, технологічних, екологічних та естетичних вимог.

Види робіт: лекції, практичні заняття, модульні контрольні роботи, індивідуальні роботи студентів з викладачем, самостійна робота студентів, консультації, підготовка до заліку.

Форма підсумкового контролю: залік.