Дисципліна: Сучасні методи літературознавчого аналізу

Кількість годин (кредитів ЕКТС): 90 (3)

Навчальна дисципліна призначена для студентів спеціальності „Українська мова та література” і створена відповідно до основних вимог та норм освітньо-професійної програми підготовки магістрів із вищезазначеної спеціальності. Підвищення фахово-освітнього рівня підготовки студентів-філологів вимагає поглибленого та розширеного вивчення актуальних у сучасному літературознавстві методик дослідження художнього твору.

Мета навчальної дисципліни: формування у студентів уявлення про найпопулярніші як у західному, так і у вітчизняному літературознавстві наукові методи дослідження літературного твору, зокрема такі, як біографічний, міфологічний, історико-порівняльний, феноменологічний, екзистенційний, рецептивний, психоаналітичний, герменевтичний, семіотичний, структуралістський, постструктуралістський тощо.

Завдання навчальної дисципліни: забезпечити оволодіння студентами правильним розумінням поняття „метод”; виробити загальне уявлення про напрями сучасного літературознавства та їх методологію; ознайомити студентів із такими явищами, як компаративістика, психоаналіз, герменевтика, рецептивна естетика, феноменологія, екзистенціалізм, семіотика, структуралізм, постструктуралізм, феміністична критика, міфологізм, біографізм; забезпечити засвоєння студентами основних механізмів наукового літературознавчого аналізу; сформувати та закріпити вміння застосовувати методику літературознавчих досліджень на практиці (при аналізі конкретного художнього твору).

Результат вивчення навчальної дисципліни:

вміти: застосовувати набуті знання при аналізі текстів літературних творів (прозових, драматичних, поетичних).

Зміст дисципліни (тематика):

Міфологічний та біографічний методи в літературознавстві. Компаративістика (визначення поняття „метод”, міфологічний метод (міфологічна школа в літературознавстві), біографічний метод, методологічна база компаративістики). Психоаналіз, вплив його категорій на формування нової літературознавчої бази (основні складові теорії психоаналізу у викладенні З. Фройда, аналітичний психоаналіз К.Г. Юнга, застосування психоаналіза в українському літературознавстві). Феноменологія і герменевтика: методологічні основи (Едмунд Гуссерль – засновник феноменології, поширення досвіду феноменології на літературознавство (праці Романа Інгардена), становлення герменевтики, праці Ганса-Георга Гадамера, Поля Рікера, Вольфганга Ізера та Ганса Роберта Яусса). Екзистенціалізм та рецептивна естетика (екзистенціалізм у філософії та літературі, можливості рецептивної естетики як методу аналізу літературного твору). Семіотика та структуралізм (семіотика як наука про знакові системи. Предмет літературознавчої семіотики, зародження та розвиток структуралізму). Постструктуралізм у контексті найновіших літературознавчих досліджень (становлення постструктуралізму, центральні концепції постструктуралізму). Деконструктивізм (особливості концепції Жака Дерріди, американська гілка деконструктивізму), методика інтертекстуального аналізу (інтертекстуальність: явище та метод, типи та форми інтертекстуальності). Теоретичні та методологічні основи феміністичної критики (основи феміністичної критики, гендерні дослідження).

Сформульована мета і завдання дисципліни диктують специфіку основних методів подачі теоретичного матеріалу (лекції з наведенням наочних прикладів, необхідних схем при розгляді найбільш складних понять, положень, їх витлумачень тощо) та проведення практичних занять (попереднє винесення тем, літератури для самостійного опрацювання з наступним опитуванням, оцінювання набутих знань).