Дисципліна: Культурологія

Додаток 1

Культурологія

(назва освітнього компоненту)

Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5 кредитів).

Мета освітнього компоненту:

- надати студентам знання про культурологію як наукову галузь i навчальну дисципліну.

Завдання освітнього компоненту:

- забезпечити засвоєння ними базових теоретичних і практичних засад сучасної науки про культуру;

- посприяти раціональному засвоєнню студентами інтегральної культури народів світу.

Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту:

вивченню даного освітнього компоненту у закладі вищої та фахової передвищої освіти передує освітній компонент «Україна в контексті світового розвитку».

Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:

інтегративної компетентності:

- ознайомити студентів із теоретичними основами та понятійно-категоріальним апаратом культурології, історією культури загалом;

загальних компетентностей:

- показати формування української національної свідомості та української ментальності;

- дослідити взаємозв’язки і взаємовплив української культури і культури народів світу;

- забезпечити засвоєння ними базових засад сучасної науки про культуру;

- надати здобувачам фахової передвищої освіти знання про розвиток сучасної культури зарубіжних країн;

фахових компетентностей:

- сформувати уявлення про українську культуру протягом усього її історичного розвитку;

- виробити у студентів навички застосування основних методів культурології у наукових дослідженнях та в практичній роботі;

- сформувати уявлення про українську культуру протягом усього її історичного розвитку;

Програмні результати навчання:

- формування знання про місце навчальної дисципліни «Культурологія» у системі гуманітарних дисциплін, специфіки її об’єкта та предмета.

В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен

знати:

- місце навчальної дисципліни «Культурологія» у системі гуманітарних дисциплін, специфіку її об’єкта та предмета;

- загальні відомості щодо культурно-історичного процесу;

- особливості культурних епох, їхні духовні цінності та пріоритети;

- досягнення у різних галузях духовної культури;

- художні стилі і шедеври культури;

- види і жанри мистецтв, їхню художню мову;

- провідних діячів науки і культури, які визначають характер й особливості культури тієї чи іншої епохи.

вміти:

- аналізувати явища духовного життя, усвідомлювати природу різних жанрів художньої творчості й видів мистецтв, орієнтуватися у багатому світі духовної культури;

- розрізняти світобачення і світорозуміння кожної культурно-історичної епохи;

- збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти, творчо працювати над поглибленням культурно-освітніх знань.

Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти культурології

Тема 1. Предмет культурології як науки про культуру. Сутність культури. Функції культури. Культура і цивілізація. Походження і головні етапи розвитку культури. Виникнення мистецтва. Первісна культура.

Предмет культурології як науки про культуру. Суть і сутність культури.

Методологічні підходи до вивчення поняття “культура”. Функції культури. Типи культури. Види культури. Форми культури. Концепції культури.

Розуміння культури як соціального процесу. Поняття “культура” і “цивілізація”. Культурна єдність людини і природи.

Походження і головні етапи розвитку культури. Філософські концепції культури: просвітницькі концепції, культурологічні школи, еволюційні концепції. Генеза культури, мова культури. Функції мистецтва. Види мистецтва. Походження мистецтва. Особливості декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва. Мігруючий сюжет, його особливості.

Первісна епоха та її місце в історії людства. Натурфілософія як основа світосприйняття первісної людини. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва у палеоліті, мезоліті, неоліті. Культура епохи бронзи і заліза. Найдавніші релігійні вірування (тотемізм, фетишизм, анімізм, магія).

Тема 2. Культура Стародавнього Сходу.

Стародавні цивілізації IV–III тисячоліття до н. е. на території Передньої Азії: Вавилон, Шумер, Єгипет, Ассирія, Урарту та ін. Вплив географічних чинників на процес зародження, становлення й розвиток цивілізацій.

Шумеро-Вавилонська культура та її особливості. Епос “Сказання про Гільгамеша”. Вавилонська архітектура та скульптура. Особливості ассирійського образотворчого мистецтва.

Фінікійська культура. Розвиток географії та астрономії. Фінікійський алфавіт.

Культура Стародавнього Єгипту. Виникнення єгипетської держави і періодизація культури Стародавнього Єгипту. Наукова думка: медицина, математика, астрономія. Писемність. Особливості світосприймання стародавніх єгиптян: міфологія, архітектура, мистецтво.

Індійська культура. Культура Хараппи та культура “Рігведи”. Повсякденне життя: касти, сім’я та мораль. Філософські концепції індійської культури на базі наукових знань. Мистецтво Індії: його джерела і специфіка.

Культура Стародавнього Китаю. Періодизація культури. Своєрідність мистецтва – триєдність: каліграфія, поезія, живопис. Наука Стародавнього Китаю. Великий шовковий шлях – шлях взаємозв’язків культур Сходу і Заходу.

Тема 3. Культура Античності. Культура Середньовіччя. Культура Візантії.

Культура античного світу. Історико-культурний феномен античності: теоретичний чинник. Етапи розвитку давньогрецької культури. Доісторична Греція і класична Еллада. Зародження науки в Греції. Давньогрецька архітектура і пластичне мистецтво. Виникнення театру. Драматургія. Комедія і трагедія. Піднесення і падіння давньогрецької культури.

Культура Стародавнього Риму. Періодизація культури. Вплив християнства на подальший розвиток культури. Система виховання й освіти. Римський інженерний геній. Мистецтво.

Поняття “середні віки”. Гуманісти та романтики про середні віки. Християнство і культурний процес. Середньовічна культура Західної Європи. Середньовічний тип міста та його культура. Діячі культури Середньовіччя. Розвиток освіти.

Середньовічні університети. Розвиток наук. Романська література. Середньовічний епос: лицарська література, поезія вагантів. Середньовічне західноєвропейське мистецтво. Романський стиль та готика, їх особливості.

Середньовічна ікона. Середньовічна культура Візантії як своєрідний синтез культурних традицій греко-римського світу, християнства і елліністичного Сходу.

Візантійський тип культури: держава, церква, цивільне право, система освіти, наука. Візантійське мистецтво, його специфіка. Візантійська архітектура. Рух іконоборців. Значення впливу візантійської культури на культури слов’янських народів.

Тема 4. Культура епохи Відродження.

Поняття Відродження. Культура Відродження – перехідна епоха в історії культури Західної і Центральної Європи від Середньовіччя до Нового часу.

Особливості культури епохи Відродження. Народження гуманізму. Пошуки ідеалу соціальної справедливості й свободи. Утопічний соціалізм Томаса Мора, Томмазо Кампанелли, їх вплив на розвиток літератури.

Наукові відкриття епохи Відродження: Христофор Колумб, Васко да Гама, Фернан Магеллан, Микола Коперник, Йоган Кеплер, Йоган Гутенберг.

Гуманізм Дайте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Джованні Боккаччо, Франсуа Рабле, Еразма Роттердамського та інших. Гуманізм та Реформація.

Ренесансне мистецтво. Італійський живопис та скульптура. Титани італійського відродження: Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Ботіччеллі, Тиціан, Тінторетто. Криза гуманістичних ідеалів. “Золоте століття” іспанського живопису.

Тема 5. Культура Нового часу і Просвітництва.

Культура Реформації і Просвітництва. Поняття Реформації і Просвітництва.

Діячі Реформації Ян Гус і Мартин Лютер. Література і епос епохи реформації (Д. Мільтон, Ф. Клопшток). Стилі художньої культури: бароко і класицизм.

Культура бароко. Стиль бароко. Творчість італійського скульптора Л. Берніні. Живопис Д. Веласкеса, А. Дюрера, М. Караваджо, П. Рубенса.

Скульптура бароко, архітектура, рококо, класицизм. Теоретичні принципи класицизму в творчості Н. Буало.

Драматургія Ж. Расіна і Ж. Мольєра. Класицизм у живописі, скульптурі, архітектурі.

Епоха Просвітництва. Раціоналізм як джерело ідеології Просвітництва. Жан-Жак Руссо і Ш.-Л. Монтеск’є. Криза культури Нового часу.

Тема 6. Європейська культура XIX–XX ст.

Промисловий переворот і урбанізація. Розвиток класичного природознавства у науці. Філософські системи Г. Гегеля, Ф. Шелінга, І. Канта. Ідеологія лібералізму, його вплив на розвиток науки і культури. Романтизм: причини появи та особливості у художній культурі. Творчість Ф. Шіллера і Й. В. Гете, Д. Байрон, В. Гюго, Е. Делакруа, Ф. Гойя, В. Скотта.

Критичний реалізм: його особливості та недоліки. О. де Бальзак, Ч. Дікенс, Г. Флобер. Живопис О. Ренуара, К. Моне, Е. Мане, Е. Дега та ін. Постімпресіонізм. Натуралізм як течія в художній культурі.

Модернізм як доба у культурі. Причини виникнення стилю модерн. Стиль модерн – поєднання традицій східного і західного європейського мистецтва.

Модернізм в літературі та театрі. Основні течії модерністського мистецтва: кубізм, експресіонізм, дадаїзм, супрематизм, сюрреалізм, поп-арт. Модерн як архітектурний стиль.

Авангардистський живопис. Функціоналізм в архітектурі. Нові виражальні засоби в музиці.

Змістовий модуль 2. Основні етапи розвитку культури України

Тема 7. Культура східних слов’ян. Культура Київської Русі

Трипільська культура, її особливості. Особливості культурного процесу скіфського періоду. Черняхівська культура, її місце у культурному надбанні слов’ян.

Наукова база вивчення культури східних слов’ян. Основні етапи розвитку культури східних слов’ян. Вірування та міфологія східнослов’янських племен. Особливості праслов’янської писемності. “Велесова книга”, її значення для розвитку культури києворусичів.

Культура Київської Русі – видатне явище світової середньовічної культури. Язичницька культура Київської Русі.

Запровадження християнства, його вплив на розвиток культури Київської Русі. Взаємозв’язки культури Київської Русі з культурами інших народів – Візантії, Болгарії.

Володимир Великий, Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі. Діяльність митрополита Іларіона як просвітника, діяча культури. Писемність, літописи. Мислителі Київської Русі. Книжна справа. Зародження і розвиток шкільної освіти. Наукові осередки.

Література. Архітектура Київської Русі. Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра.

Музичне мистецтво Київської Русі, нотне крюкове письмо. Театральне мистецтво. Зв’язок культури Київської Русі з античністю.

Місце і роль культури Київської Русі у європейській культурі.

Тема 8. Українська культура XIV–XVII ст.

Україна наприкінці XIV – в першій половині ХV ст.

Вплив культури Київської Русі на життя Литовського князівства. Характерні особливості архітектури XIV ст. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Іконопис XIV– XV ст.

Поділ України та розвиток культури. Братства і розвиток культури. Роль братських шкіл у становленні освіти. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. Виникнення та розвиток друкарства в Україні. І. Федоров. Внесок Києво-Могилянської академії у розвиток освіти України.

Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Петро Конашевич-Сагайдачний – видатний діяч України. Книги Лаврської друкарні. Особливості реформаційного руху в Україні.

Шкільний театр. Особливості архітектури козацької доби. Народні думи і пісні XVI–XVII ст.

Культурологічна та просвітницька діяльність козацької старшини. Перші шкільні підручники. Колегії в Україні.

Тема 9. Українська культура XVIII–XIX ст.

Умови розвитку української культури другої половини XVII–XVIII ст. Феофан Прокопович – видатний діяч просвітництва і культури. Козацькі літописи.

“Українське” бароко. Григорій Сковорода – просвітитель, філософ, поет.

Театральне мистецтво. Нові тенденції розвитку образотворчого мистецтва другої половини XVII–XVIII ст. Культурно-мистецький процес України у ХVІІІ ст., його особливості.

Наука і література. Граматика Мелетія Смотрицького. Словник Памви Беринди. Наукова та громадська діяльність Інокентія Гізеля, Данила Туптала, Стефана Яворського. Освіта в Україні у XVIII ст.

Архітектура й образотворче мистецтво другої половини XVIII ст.

Музичне життя України XVIII–XIX ст.

Українське національно-культурне відродження кінця XVIII – 40-х рр. XIX ст. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики: діяльність “Руської трійці”, Кирило-Мефодіївське товариство.

Розвиток української етнографії та фольклористики: Г. Калиновський, М. Максимович, І. Срезневський, О. Бодянський та ін.

Історіографія. Освіта і наука в Україні у першій половині XIX ст.: створення гімназій, ліцеїв, відкриття університетів.

Розвиток живопису у першій половині XIX ст.: В. Тропінін, В. Штернберг, Т. Шевченко. Розвиток графіки.

Музика. Українська драматургія і театр першої половини XIX ст. Роль творчості Т. Шевченка у становленні української культури. Культурний процес ІІ половини ХІХ ст.

Розвиток науки в Україні другої половини XIX ст. Реформа освіти.

Особливості української літератури другої половини XIX ст. Організація науково-мистецьких товариств. “Просвіта” та її роль у культурному процесі: недільні школи, клубні заклади та бібліотеки в Україні. Розвиток музичного мистецтва в кінці XIX – на початку XX ст. Становлення української професійної художньої школи. “Театр корифеїв”.

Тема 10. Українська культура XX ст. Національна культура в сучасній Україні. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур.

Політичне життя та культурний процес в Україні на початку XX ст.

Відродження української культури в період національно-демократичної революції: освіта, вища школа, наука, література, театр, музика, преса, книгодрукування. Образотворче мистецтво початку XX ст. Навчальні заклади

для жінок. Музейна справа в Україні. Меценати та колекціонери. Українізація.

Національні меншини. Преса, книгодрукування. Література і театр на тлі нових національних та соціальних реалій. Український мистецький авангард та його доля. Архітектура. Українська культура у 30-ті роки. Культура України в роки війни. Культура повоєнного часу. Шістдесятники. Українська культурна парадигма 2-ї половини XX ст. Культура в часи перебудови та становлення незалежності України.

Культура на початку XXI ст. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси. Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури.

Національна культура в сучасній Україні. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір. Проблеми української культури в контексті світового розвитку. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур. Культура української діаспори.

Види робіт:

лекції, практичні заняття, тематичні роботи, індивідуальна робота з обдарованими здобувачами освіти самостійна робота студентів, підготовка до заліку.

Форма підсумкового контролю: залік.