Дисципліна: Юридична психологія
Форма анотації освітнього компоненту
Юридична психологія
(назва освітнього компоненту)
Обсяг освітнього компоненту, годин (кредитів ЄКТС): 150 (5).
Мета освітнього компоненту:
Освітній компонент «Юридична психологія» спрямований на надання знань студентам з юридичної психології та навчання компетенцій їх застосування у практичній діяльності психолога у правовій державі.
Завдання освітнього компоненту:
1) засвоєння студентами знань з юридичної психології з метою їх практичного використання у професійній діяльності психолога у правовому суспільстві;
2) усвідомлення студентами необхідності можливостей особистого самовдосконалення, вміння розпізнавати причини протиправної поведінки людей та віднайти можливості застосування превентивних заходів;
3) розвиток у студентів вміння організовувати та проводити дослідження особливостей особистості, враховувати індивідуально-психологічні особливості у роботі з людьми в умовах правового суспільства;
4) навчити студентів досліджувати та аналізувати міжособистісні стосунки у групах та здійснювати вплив на організаційні процеси в установах.
Попередні умови для вивчення даного освітнього компоненту:
Для успішного засвоєння курсу здобувачі освіти повинні мати базові знання з таких освітніх компонентів:
- Конституційне право – для аналізу висновків та ідей щодо правового статусу людини і громадянина, організації та діяльності органів державної влади, засад місцевого самоврядування тощо.
- Логіка – для оволодіння законами, правилами, принципами та різновидами мислення, способами пізнання й умовами істинності знань і суджень, знаннями про найпростіші форми, принципи та методи правильного міркування.
- Теорія держави і права – для розуміння визначальних понять та загальних принципів теорії права та правового регулювання.
Навчальні цілі освітнього компоненту полягають у формуванні у здобувачів освіти:
інтегративної компетентності:
- здатність комплексно застосовувати теоретичні знання з психології та юриспруденції для аналізу правових явищ, оцінки мотивації людської поведінки та прогнозування соціально-психологічних наслідків юридичних рішень
- здатність використовувати методи прикладаної психології (спостереження, діагностику обману, встановлення контакту) у процесі реалізації процесуальних функцій, забезпечуючи ефективність слідчих, судових або пенітенціарних дій
- здатність розв’язувати складні професійні завдання, поєднуючи вимоги закону з дотриманням прав людини та психологічною безпекою учасників правовідносин, враховуючи принципи гуманізму та професійної етики.
загальних компетентностей:
- здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу - уміння виокремлювати психологічні чинники, що впливають на правову поведінку.
- здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях - використання технік психологічного впливу та саморегуляції під час професійної діяльності.
- знання та розуміння предметної області - глибоке усвідомлення взаємозв’язку між психікою людини та її правовою активністю.
- здатність до адаптації та дії в новій ситуації - гнучкість у спілкуванні з різними категоріями осіб (підозрювані, свідки, потерпілі).
- здатність приймати обґрунтовані рішення - врахування "людського фактору" при виборі тактики професійних дій.
фахових компетентностей:
- здатність аналізувати психологічні аспекти правопорушень - розуміння мотивації злочинної поведінки та психології особистості злочинця.
- володіння навичками встановлення психологічного контакту - вміння ефективно комунікувати в конфліктних ситуаціях та під час проведення слідчих дій.
- здатність визначати психологічні ознаки неправдивих показань - використання методів вербальної та невербальної діагностики обману.
- здатність оцінювати психологічний стан учасників процесу - виявлення ознак афекту, стресу або психічної напруги, що мають юридичне значення.
- здатність до професійно-психологічного аналізу слідчих ситуацій - побудова психологічних портретів невідомих злочинців та розробка тактики допиту.
- здатність до саморегуляції та профілактики професійної деформації - володіння методами підтримки психологічної стійкості в умовах правоохоронної діяльності.
Програмні результати навчання:
Визначати переконливість аргументів у процесі оцінки заздалегідь невідомих умов та обставин, проводити збір і інтегрований аналіз матеріалів з різних джерел, формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу відомої проблеми, давати короткий висновок щодо окремих фактичних обставин (даних) з достатньою обґрунтованістю, оцінювати недоліки і переваги аргументів, аналізуючи відому проблему, використовувати різноманітні інформаційні джерела для повного та всебічного встановлення обставин, належно використовувати статистичну інформацію, отриману з першоджерел та вторинних джерел для своєї професійної діяльності, використовувати для професійної діяльності доступні інформаційні технології і бази даних, демонструвати вміння користуватися комп’ютерними програмами, необхідними у професійній діяльності.
В результаті вивчення освітнього компоненту здобувач освіти повинен
знати:
- місце юридичної психології у галузі психологічного знання та юриспруденції; - предмет, об’єкт, завдання юридичної психології та історію її розвитку;
- систему методів юридичної психології, які застосовуються у дослідженнях та практичній роботі;
- психологічні особливості особистості в умовах правової держави; психологічні аспекти праці юридичних працівників;
- особливості застосування психологічних знань при проведенні попереднього слідства;
- поняття судово-психологічної експертизи, її цілі, завдання та методи проведення;
- психологічні аспекти судового процесу та психологічна характеристика його учасників;
- поняття пенітенціарної психології;
- особливості діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України;
- психологічні особливості засуджених, характерні особливості їхніх колективів, психологічна характеристика тюремного побуту;
- способи і методи психологічного впливу на засуджених;
- поняття ресоціалізації засуджених, їхньої готовності до життя на волі.
уміти:
- визначити предмет, об’єкт, завдання психологічного дослідження у практичній діяльності при вирішенні питань правового регулювання;
- застосовувати психологічні методи у практичній діяльності при вирішенні питань правового регулювання;
- застосовувати набуті компетенції з юридичної психології на попередньому слідстві;
- застосовувати набуті компетенції з юридичної психології у судовій психології при проведенні судово-психологічних експертиз;
- застосовувати набуті компетенції з юридичної психології у виховному процесі засуджених і їхніх колективів;
- застосовувати методи психологічного впливу, що направлені на ресоціалізацію засуджених.
Зміст освітнього компоненту (тематика):
Змістовий модуль 1. Методологічні основи юридичної психології. Психологічна характеристика юридичної діяльності.
Тема 1. Юридична психологія як галузь психологічної науки.
Тема 2. Методологія юридичної психології.
Тема 3. Психологія особистості і діяльності. Психологія праці і правовідносин.
Професіограми юридичних працівників.
Тема 4. Попереднє слідство та його психологічна характеристика.
Змістовий модуль 2. Судова та пенітенціарна психологія.
Тема 5. Роль та функції психолога у судовій психології.
Тема 6. Психологічні особливості судового процесу по кримінальних справах.
Тема 7. Основи пенітенціарної психології.
Тема 8. Колективи засуджених. Психологія тюремного побуту.
Види робіт: лекція, практичне заняття, колоквіум.
Форма підсумкового контролю: залік
