Дисципліна: Міжсекторальна колаборація в публічному управлінні
Обсяг дисципліни, годин (кредитів ЄКТС): 120 (4).
Мета дисципліни: сформувати та розвинути у здобувачів освітньо-наукового рівня вищої освіти сучасну систему знань щодо теоретичних засад міжсекторальної колаборації як базису публічного управління і на цій основі опанувати уміннями визначати проблеми, а також перспективи розвитку міжсекторальної колаборації влади, бізнесу та громадянського суспільства в Україні.
Завдання дисципліни:
- розуміння та усвідомлення значущості інноваційного розвитку України в контексті епохальних і суспільних трансформацій та викликів;
- засвоєння теоретичних основ міжсекторальної колаборації;
- розуміти побудову моделей міжсекторальної колаборації у зарубіжних країнах;
- засвоїти, що партнерство – це нова модель міжсекторальної співпраці;
- уміти визначати причини проблем та протиріч у міжсекторальній співпраці та знаходити шляхи їх уникнення;
- знати види та форми комунікаційних мереж у міжсекторальній колаборації;
- усвідомлювати роль корпоративної соціальної відповідальності та суспільної довіри у сфері міжсекторалної колаборації;
- визначати нові тенденції публічного управління у процесі міжсекторальної колаборації.
Попередні умови для вивчення даної дисципліни:
Наявність освітнього ступеня магістра або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.
Навчальні цілі дисципліни полягають у формуванні у студентів: інтегративної компетентності:
здатності ідентифікувати комплексні проблеми в галузі публічного управління та адміністрування, у тому числі в дослідницько-інноваційної діяльності, та пропонувати підходи до їх вирішення, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або практики публічного управління та адміністрування.
загальних компетентностей:
- здатність до формування системного наукового світогляду, професійної етики та загального культурного світогляду;
- здатність переосмислювати наявне та створювати нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі соціальні, наукові, культурні, етичні та інші проблеми;
- здатність налагоджувати наукову взаємодію, співробітництво.
фахових компетентностей:
- здатність науково обґрунтовувати, розробляти та здійснювати експертизу нормативно-правових актів, аналітичних довідок, пропозицій, доповідей;
- здатність забезпечувати належний рівень якості наукових/науково-методичних продуктів, послуг чи процесів;
- здатність визначати, науково обґрунтовувати та критично оцінювати стратегічні напрями розвитку на загальнодержавному, регіональному, місцевому та на рівні організації;
- здатність ініціювати, організовувати та керувати інноваційними проєктами на різних рівнях публічного управління та адміністрування;
- здатність розробляти та проводити комунікативні заходи задля забезпечення громадської підтримки прийняття управлінських рішень на всіх рівнях публічного управління та адміністрування;
- здатність приймати обґрунтовані управлінські рішення, в тому числі в конфліктних ситуаціях, а також з метою їх запобігання;
- здатність до розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення публічного управління та адміністрування.
Програмні результати навчання:
- знати наукові концепції (теорії), термінологію, історію розвитку та сучасний стан наукових знань, ідентифікувати теоретичні й практичні проблеми з публічного управління та адміністрування;
- знати та дотримуватися основних засад академічної доброчесності у науковій та освітній (педагогічній) діяльності;
- знати та уміти застосовувати загальні та спеціальні методи наукового пізнання, закони, закономірності та принципи управління для розв'язання проблем публічного управління та адміністрування;
- уміти визначати, оцінювати й обґрунтовувати пріоритетні напрями сталого розвитку на різних рівнях публічного управління та адміністрування;
- уміти отримувати науково-прикладні результати, які сприяють розв’язанню важливої теоретичної або прикладної проблеми в галузі публічного управління та адміністрування, що мають загальнонаціональне або світове значення.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
- процеси інноваційного розвитку України в контексті епохальних і суспільних трансформацій та викликів;
- теоретичні основи міжсекторальної колаборації;
- моделі міжсекторальної колаборації у зарубіжних країнах;
- нові моделі міжсекторальної співпраці;
- знати види та форми комунікаційних мереж у міжсекторальній колаборації;
- усвідомлювати роль корпоративної соціальної відповідальності та суспільної довіри у сфері міжсекторалної колаборації;
- уміти визначати причини проблем та протиріч у міжсекторальній співпраці та знаходити шляхи їх уникнення;
- визначати нові тенденції публічного управління у процесі міжсекторальної колаборації.
вміти:
- визначати причини проблем та протиріч у міжсекторальній співпраці;
- знаходити шляхи уникнення проблем, протиріч та непорозумінь у процесі міжсекторальної взаємодії;
- адаптувати зарубіжний досвід міжсекторальної колаборації;
- визначати нові тенденції публічного управління та застосовувати їх смисли у процесі розвитку міжсекторальної колаборації
Зміст дисципліни (тематика):
Змістовний модуль 1. Теоретичні засади міжсекторальної колаборації як базису публічного управління
Тема. 1. Інноваційний розвиток України: контекст епохальних і суспільних трансформацій та викликів.
Тема 2. Міжсекторальна колаборація: сутність, структура, функції та принципи
Тема 3. Механізми міжсекторальної колаборації
Тема 4. Базові моделі міжсекторальної колаборації: зарубіжний досвід
Тема 5. Партнерство як нова модель співпраці в міжсекторальних відносинах
Змістовний модуль 2. Проблеми та перспективи розвитку міжсекторальної колаборації влади, бізнесу та громадянського суспільства в Україні
Тема 6. Проблеми та протиріччя у процесі співпраці органів публічного управління, громадянського суспільства та бізнесу
Тема 7. Управління конфліктами
Тема 8. Комунікаційні мережі в міжсекторальній співпраці: види та форми
Тема 9. Корпоративна соціальна відповідальності та довіра у сфері міжсекторалної колаборації
Тема 10. Тенденції та роль менеджменту в публічному управлінні міжсекторальної колаборації.
Види робіт: лекції, практичні, самостійна робота, підготовка доповідей, презентацій, оглядів літератури тощо.
Форма підсумкового контролю: залік.
